ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРИБІВ-МАКРОМІЦЕТІВ ПАРКІВ м. ПОЛТАВИ
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2017, Vol 3, Issue 1
Abstract
Представлені результати вивчення видового складу та екологічних особливостей грибів-макроміцетів чотирьох парків м. Полтави: «Жовтневого», «Петровського», «Перемоги» та Полтавського міського парку (дендропарку), що включені до заповідного фонду міста та різняться за часом створення, складом деревних порід, типом і площею насаджень, наявністю відкритих ділянок із трав’янистою рослинністю, а також ступенем доглянутості території. Для кожного об’єкту встановлено видовий склад грибів і проаналізовані причини відмінностей у видовому різноманітті. Найбагатшим та найбільш різноманітним є склад мікофлори у Полтавському міському парку – 53 види, що належать до 32 родів із 13 родин 6 порядків класу Basidiomicetes. Наведено перелік рідкісних для регіону видів: Lepiota friesii (Lasch) Quel. S. Lasch, Agaricus cupreobrunneus (Schaeff ex Steer) F.H. Moell, Lactarius torminosus (Fr.) S.F. Gray, Kuhneromyces mutabilis Sing. et Smith., Mycena strobilicola J.Favre & Kühner. Висвітленні результати свідчать про досить високу систематичну різноманітність грибів-макроміцетів парків м. Полтава, що обумовлене породним складом насаджень, їх кількістю і віком, наявністю мікоризоутворюючих деревних порід і рослин-інтродуцентів. Видовий склад багатший у парках, де у насадженнях присутня значна кількість опаду та інших субстратів. Отримані дані добре ілюструють природне значення грибів у розкладі рослинних решток і забезпеченні кругообігу речовин у досліджених біоценозах парків: чим багатшим є видовий склад грибів, тим ці біоценози стабільніші і стійкіші до втручань іззовні. Діяльність людини на заповідних об’єктах повинна бути регламентована і спрямована на підтримку і збереження вже існуючих у біоценозі зв’язків між рослинами і грибами, на попередження ушкоджень кори і гілок на деревах, що завадить їх зараженню паразитичними видами грибів, а також на догляд і лікування хворих дерев.
Authors and Affiliations
І. С. Беседіна
ПОРІВНЯННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ ДІЇ ТА КОМПЛЕКСУ АНТИОКСИДАНТІВ ПРИ ФТОРИСТІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ
У морських свинок гіперфтороз(100 діб щоденно перорально отримували25 мгNaF на кг маси тіла) корегували або комплексом біоантиоксидантів(α-токоферолу ацетат– 50 мг/кг, аскорбінова кислота– 100 мг/кг, кверцетин– 25 мг/кг;...
КОЛИВАННЯ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ ТА ФОСФОРУ ЛУЧНИХ РОСЛИН ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Природні кормові угіддя забезпечують менше 10% загального виробництва кормів, займаючи при цьому близько 40% кормового клину. Досить часто рослини лук містять недостатню кількість поживних речовин, зокрема неорганічних....
РОЛЬ ДЕНДРОФЛОРИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ м. КАРЛІВКИ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Досліджено видовий склад дендрофлори зелених насаджень м. Карлівка Полтавської області, зокрема внутрішньоміської групи, яка включає об’єкти озеленення, розташовані у межах забудови житлових і промислових кварталів, – тр...
ПАТРІАРХ БОТАНІЧНОЇ НАУКИ: до120-річчя від дня народження академіка Д.К. ЗЕРОВА
У вересневі дні2015 року наукова громада України відзначила120-річчя від дня народження нашого земляка– відомого вченого: ботаніка, бріолога, болотознавця, академіка АН України, заслуженого діяча наук...
БІОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУЧНОЇ ФРАКЦІЇ ФЛОРИ ПАРКІВ м. ПОЛТАВА
Дослідження проводилися у період 2010–2017 рр. на паркових територіях м. Полтави: Полтавський міський парк, парк «Перемога», Корпусний сад, Петровський парк, парк імені І.П. Котляревського, парк ботанічного саду Полтавсь...