Використання доказів як етап доказування у кримінальному провадженні

Abstract

Розглянуто зміст етапів доказування у кримінальному проваджені. Показано, що заключним його етапом є використання доказів, яке являє собою розумове та праксеологічне оперування доказовою або орієнтуючою інформацією з метою вирішення кримінально-правових, процесуальних, криміналістичних і кримінологічних завдань. Рассмотрено содержание этапов доказывания в уголовном производстве. Показано, что его заключительным этапом является использование доказательств, представляющее собой мыслительное и праксеологическое оперирование доказательственной или ориентирующей информацией с целью решения уголовно-правовых, процессуальных, криминалистических и криминологических задач. We distinguish from three to nine stages of proving in criminal proceedings within the special literature. The author argues that the collection, research and evaluation of evidence are initial stages of proving. Its final stage is the usage of evidence obtained during the investigation of a crime. The author has allocated four common directions of using evidence and specific objectives during the investigation of crimes that relate to them. The purpose of using evidence in criminal and legal direction is the qualification of criminal acts, setting features and elements of corpus delicti. Evidence is used in criminal and procedural direction in order to obtain new evidence, verification of other evidence, forming complexes of evidence, grounding procedural decisions. The evidence in forensic direction is used to nominate and verify leads, modeling mechanism of a crime and its components (unknown perpetrator, tools, etc.), identifying persons and objects; overcoming the counteraction to investigation; grounding tactical decisions, etc. Evidence is used in criminological direction to establish the causes and conditions that contributed to the commission of crimes. The usage of evidence in criminal proceedings is the next stage of proving after the collection, verification and evaluation of evidence, the content of which is rational (logical) and praxeological (of activity) operating of the established proving or directing information to address criminal and legal, procedural, forensic and criminological tasks.

Authors and Affiliations

M. G. Shcherbakovsky

Keywords

Related Articles

Інститут запобіжних заходів: ретроспективний аналіз та перспективи реформування

Досліджено нормативно-правові акти ХІХ–ХХІ ст., визначено перелік запобіжних заходів, які застосовувались у радянський період під час здійснення кримінального судочинства на території нашої держави. Окреслено шляхи рефор...

Теоретичне визначення поняття умисного знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду

Розглянуто актуальне питання визначення поняття злочину, передбаченого ст. 252 КК України «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду». Зроблено висновок...

Гарантії професійної діяльності поліцейських

Проаналізовано та узагальнено досвід організації діяльності поліції зару¬біжних країн в аспекті визначення гарантій професійної діяльності. Визначено, що в сучасних умовах швидкого розвитку інтеграційних процесів у світі...

Про сутність «майновості – немайновості», «особистісності – неособистісності» й «організаційності» корпоративних відносин

Досліджено правову природу корпоративних прав як складової змісту корпоративних відносин. Піддано критиці виділення в окрему самостійну групу організаційних корпоративних прав, а також доводиться некоректність ведення мо...

Міжнародне співробітництво у протидії наркозлочинності

Розглянуто роль України в міжнародному співробітництві у сфері протидії наркозлочинності, а також проблеми інтеграції чинної національної системи боротьби з наркоманією та пов’язаними з нею правопорушеннями до відповідни...

Download PDF file
  • EP ID EP279798
  • DOI -
  • Views 134
  • Downloads 0

How To Cite

M. G. Shcherbakovsky (2017). Використання доказів як етап доказування у кримінальному провадженні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 77(2), 88-95. https://europub.co.uk./articles/-A-279798