Влияние ингаляционной анестезии кесарева сечения на когнитивные функции родильниц 

Journal Title: Медичні перспективи - Year 2015, Vol 20, Issue 2

Abstract

 Загальна анестезія може бути причиною різних ушкоджень нервової системи в післяопераційному періоді. Метод анестезії може бути одним з чинників профілактики виникнення або посилювання післяопераційних когнітивних дисфункцій. Метою дослідження було вивчити вплив інгаляційної анестезії при операції кесарів розтин на когнітивні функції породіль. Обстежені 30 жінок 18-45 років (29,12 (4,17)) у терміні вагітності 37-42 тижні (38,9 (0,76). Інгаляційна анестезія: індукція - тіопентал натрію (5 мг/кг), підтримання - севофлюран 1,3 об.%, у потоці свіжого газу 1,5 л/хв. Релаксація - сукцинілхолін (1-1,5 мг/кг). Після екстракції плоду вводили фентаніл 0,05 мг/мл - 4 мл і діазепам (10 мг). Підтримка аналгезії - фентаніл у дозі 0,05 мг/мл – 1 мл при наближенні BIS до 60 (монітор BISX Module, BIS™ Covidient, США). Для оцінки когнітивних функцій вико¬ристовували: Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (МоСА), тест для виявлення порушень керуючих функцій (тест з'єднання цифр і літер). Для оцінки пам'яті використаний тест Лурія, гнозис оцінювали за допомогою тесту упізнавання часу. Мову оцінювали за допомогою тесту "називання пальців". Праксис оціню¬вали за допомогою тесту малювання годинника. Точки контролю: 1 - до операції, 2 - через 1 добу після опера¬ції, 3 - на 3 доби після операції, 4 - при виписці (5-7 доба післяопераційного періоду). Встановлено, що в 1 добу після операції кесарів розтин, проведеної під інгаляційною анестезією, показники когнітивних функцій у цілому не змінюються, вони залишаються на допологових значеннях. При інгаляційній анестезії когнітивні функції нормалізуються на 3 добу післяопераційного періоду. Рівень сприйняття у породіль не залежить від терміну післяопераційного періоду. Після оперативного розродження спочатку знижений рівень пам'яті у вагітної жінки регресує у міру збільшення терміну післяопераційного періоду й відновлюється до 3 доби. При інгаляційній анестезії кесарева розтину мовлення нормалізується на 5-7 добу, а праксис залишається зниженим.

Authors and Affiliations

O. Volkov

Keywords

Related Articles

Вивчення якості життя хворих на хронічний вірусний гепатит С

Изучение качества жизни больных хроническим вирусным гепатитом С. Шевченко-Макаренко О.П., Шостакович-Корецкая Л.Р., Чикаренко З.О., Ткаченко В.Д., Лесничая А.О. В статье приводятся данные адаптации опросника изучения ка...

Normative workload on physicians of ophthalmological in-hospital departments of intensive care hospital, depending on the volume of work performed 

The research was done with the application of “Methodology of definition of normative workload of physicians of in-hospital departments of intensive care hospitals” approved by the Ministry of health care of Ukraine on t...

Significance of free radical oxidation in purulent process development in patients with chronic generalized periodontitis I-II severity degree

The results of the comparative study and the importance of free radical oxidation in causing purulent process in 46 patients with chronic generalized periodontitis I-II severity degree are presented. The aim - to study t...

The particularities of senior pupils’ professional self-determination at up-to-date world

The aim of the work was assaying motivational aspects of senior pupils’ career guidance. Today the emotional focus of young people is pragmatic: material and personal well-being, the ability to survive in modern society,...

Профілактика порушень поведінкових реакцій щурів при застосуванні ноотропів з вальпроатом натрію 

Применение противосудорожных средств может провоцировать ряд побочных эффектов, в том числе возможны изменения поведения и психоэмоционального состояния людей, больных эпилепсией, вероятно появление немотивированной агре...

Download PDF file
  • EP ID EP158547
  • DOI -
  • Views 115
  • Downloads 0

How To Cite

O. Volkov (2015). Влияние ингаляционной анестезии кесарева сечения на когнитивные функции родильниц . Медичні перспективи, 20(2), 78-84. https://europub.co.uk./articles/-A-158547