ВМІСТ 137CS У НАЗЕМНІЙ ФІТОМАСІ РОСЛИН СВІЖИХ БОРІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

Abstract

Досліджено радіоактивне забруднення 137Cs наземної фітомаси рослин соснових насаджень в умовах свіжих борів Українського Полісся. Дослідження проводилися на пробних площах, закладених у Народицькому лісництві, було відібрано зразки 6-х видів наземної фітомаси рослин та відповідні до них зразки ґрунту. Перед вимірюванням питомої активності 137Cs усі зразки висушувалися до повіт-ряно-сухого стану та гомогенізувалися. В основу досліджень покладено класичний метод порівняль-ної екології. Середня величина радіоактивного забруднення ґрунту в межах постійних пробних площ варіювала від 106 до 380 кБк/м2 (коефіцієнт варіації становив 29 %). Виявлено значні коливання вели-чин питомої активності 137Cs для всіх досліджуваних видів. Максимальний вміст 137Cs виявлено в наземній фітомасі перестріча лучного (104291 Бк/кг), а мінімальний – у смовді гірській (217 Бк/кг). Порівнюючи вміст 137Сs у наземній фітомасі родини Тонконогові з’ясовано, що кипець сизий харак- теризується значно вищими значеннями досліджуваного показника, ніж костриця овеча. Аналізуючи концентрацію 137Сs у наземній фітомасі брусниці та вереса звичайного було виявлено коливання дос- ліджуваного показника в межах кожної пробної площі. Показники інтенсивності надходження 137Cs у наземну фітомасу рослин свіжих борів для досліджуваних видів варіювали у широких межах: кое- фіцієнт накопичення від 0,1 до 53,9, коефіцієнт переходу – від 0,8 до 594 м2·кг-1·10-3. За результата- ми однофакторного дисперсійного аналізу наземну фітомасу рослин за здатністю до акумуляції 137Cs було віднесено до п’яти груп. За інтенсивністю накопичення 137Сs у рослинах свіжих борів має- мо такий висхідний ряд: перестріч лучний > верес звичайний > брусниця > кипець сизий > костриця овеча > смовдь гірська. Значення концентрації 137Сs у досліджуваних видах мають тісний лінійний зв’язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

Authors and Affiliations

В. В. Мельник

Keywords

Related Articles

Формування і мінливість структурних елементів урожайності пшениці озимої в умовах контрольованого середовища

Викладено результати чотирьохрічних дослі-джень (2013–2016 рр.) з вивчення формування і мін-ливості головного структурного елемента врожай-ності пшениці озимої – «маса зерна з колосу» (М1) в умовах контрольованого середо...

ПОШИРЕННЯ ВАРООЗУ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сучасне бджільництво є важливою галуззю сільського господарства у різних країнах світу, зок-рема в Україні, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво меду, воску та іншої продукції...

Аналітичний стан нормативно-правової бази України щодо морських ссавців

Наведено аналіз стану нормативно-правової бази України щодо морських ссавців. Розглядається, для порівняння, нормативно-правова база щодо морських ссавців зарубіжних країн. Передові країни світу ак-тивно використовують м...

Удосконалення копроовоскопічної діагностики трихостронгільозу гусей

Мета статті – удосконалити спосіб копроскопічної зажиттєвої діагностики трихостронгільозу гусей. Методика дослідження. Використано методи зажиттєвої копроскопічної діагностики із застосуванням флотаційних розчинів: загал...

Зв’язок поліморфізмів генів РLIN і MC4R з відгодівельними якостями свиней

Представлено аналіз розподілення алельних варіа-нтів генів РLIN і MC4R у свиней різних порід. Вста-новлено вплив поліморфізму генів на відгодівельні якості тварин. Одержані результати досліджень істотно доповнюють науков...

Download PDF file
  • EP ID EP617342
  • DOI 10.31210/visnyk2019.02.07
  • Views 134
  • Downloads 0

How To Cite

В. В. Мельник (2019). ВМІСТ 137CS У НАЗЕМНІЙ ФІТОМАСІ РОСЛИН СВІЖИХ БОРІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2(2), 61-69. https://europub.co.uk./articles/-A-617342