ВМІСТ 137CS У НАЗЕМНІЙ ФІТОМАСІ РОСЛИН СВІЖИХ БОРІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Journal Title: Вісник Полтавської державної аграрної академії - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Досліджено радіоактивне забруднення 137Cs наземної фітомаси рослин соснових насаджень в умовах свіжих борів Українського Полісся. Дослідження проводилися на пробних площах, закладених у Народицькому лісництві, було відібрано зразки 6-х видів наземної фітомаси рослин та відповідні до них зразки ґрунту. Перед вимірюванням питомої активності 137Cs усі зразки висушувалися до повіт-ряно-сухого стану та гомогенізувалися. В основу досліджень покладено класичний метод порівняль-ної екології. Середня величина радіоактивного забруднення ґрунту в межах постійних пробних площ варіювала від 106 до 380 кБк/м2 (коефіцієнт варіації становив 29 %). Виявлено значні коливання вели-чин питомої активності 137Cs для всіх досліджуваних видів. Максимальний вміст 137Cs виявлено в наземній фітомасі перестріча лучного (104291 Бк/кг), а мінімальний – у смовді гірській (217 Бк/кг). Порівнюючи вміст 137Сs у наземній фітомасі родини Тонконогові з’ясовано, що кипець сизий харак- теризується значно вищими значеннями досліджуваного показника, ніж костриця овеча. Аналізуючи концентрацію 137Сs у наземній фітомасі брусниці та вереса звичайного було виявлено коливання дос- ліджуваного показника в межах кожної пробної площі. Показники інтенсивності надходження 137Cs у наземну фітомасу рослин свіжих борів для досліджуваних видів варіювали у широких межах: кое- фіцієнт накопичення від 0,1 до 53,9, коефіцієнт переходу – від 0,8 до 594 м2·кг-1·10-3. За результата- ми однофакторного дисперсійного аналізу наземну фітомасу рослин за здатністю до акумуляції 137Cs було віднесено до п’яти груп. За інтенсивністю накопичення 137Сs у рослинах свіжих борів має- мо такий висхідний ряд: перестріч лучний > верес звичайний > брусниця > кипець сизий > костриця овеча > смовдь гірська. Значення концентрації 137Сs у досліджуваних видах мають тісний лінійний зв’язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.
Authors and Affiliations
В. В. Мельник
Просторово-часова динаміка урожайності зернових та зернобобових культур у Полтавській області
У роботі розроблено методичні підходи для виокремлення характеру дії на урожайність на регіональному масштабі факторів агроекологічної, агротехнологічної та агроекономічної природи. Показано, що урожайність культур зерно...
Вплив полтавського полігону твердих побутових відходів на питну воду та воднi об’єкти
У Полтаві експлуатується полігон твердих побу-тових відходів поблизу селища Макухівка (4 км від Полтави). Полігон не має ніяких захисних екранів, а на від-стані 800 м від полігону протікає річка Коломак. Забруднені філ...
ВИДОВИЙ СКЛАД ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ АГРОЦЕНОЗУ КУКУРУДЗИ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Шкідники кукурудзи найбільше перешкоджають зростанню врожайності культури порівняно з іншими чинниками, оскільки наявні на посівах увесь вегетаційний період її вирощування, і пошкоджують рослини в усіх фазах розвитку – в...
Макроскопічні зміни у цуценят за експериментального відтворення коронавірусного ентериту
На основі проведеного нами аналізу літературних джерел, результатів моніторингових та власних до-сліджень з’ясовано, що вірусні ентерити займають провідне місце в інфекційній патології собак і нано-сять значні збитки вла...
Використання нечіткої логіки для автоматизації функціонування зрошувальних систем
Розглянуто підхід до автоматизації процесу керу-вання зрошувальними системами із застосуванням нечіткої логіки. Потужність та інтуїтивна прос-тота нечіткої логіки як методології вирішення про-блем гарантує її успішне зас...