ВПЛИВ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОГО РОЗРИВУ АНЕВРИЗМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ В РАННІЙ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2018, Vol 23, Issue 1
Abstract
Мета роботи — вивчити особливості клінічних неврологічних виявів інтраопераційного розриву артеріальних аневризм у ранній післяопераційний період та ефективність методів його профілактики. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів хірургіч- ного лікування 69 (31 (44,9 %) чоловік та 38 (55,1 %) жінок) хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом унаслідок розриву аневризм головного мозку, у яких мав місце інтраопераційний розрив артеріальних аневризм. Вік хворих — від 21 до 65 років, середній вік — (42,2 ± 14,2) року. В усіх випадках захворювання виявлялося клінікою нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу внаслідок розриву аневризм. Первинний розрив зафіксовано у 57 (82,6 %) хворих, повторний — у 12 (17,4 %). Утворення внутрішньоче- репної гематоми спостерігали у 36 (52,2 %) хворих. При госпіталізації усім хворим проводили комп’ютерну томографію головного мозку для верифікації внутрішньочерепного крововиливу, набряку головного мозку, ішемічних уражень та гідроцефалічного розширення шлуночкової системи. Діагностику та визначення ступеня ангіоспазму здійснювали за допомогою цере- бральної ангіографії та транскраніальної допплєрографії. Наявність аневризм головного моз- ку встановлювали за допомогою церебральної та мультиспиральної комп’ютерної ангіографії. Для оцінки радикальності виключення аневризми з кровотока під час операції використовува- ли допплєрографічне обстеження. Клінічний стан хворих оцінювали за шкалою Hunt–Hess, шкалою World Federation of Neurological Surgeon Grading System for Subarachnoid Hemorrhage (WFNS SAH grading scales), шкалою ком Глазго. Результати. У гострий період прооперовано 47 (68,12 %) хворих, у підгострий та хо- лодний — 22 (31,9 %) хворих. У 63 хворих інтраопераційний розрив аневризми виник під час виділення аневризми з арахноїдальних спайок, у 2 — під час видалення внутрішньомозкової гематоми, у 3 — при підході до аневризми внаслідок ретракції шпателями. В 1 пацієнта мав місце неконтактний розрив аневризми на етапі кістково-пластичної трепанації. Тимчасову оклюзію кліпсою артерії, яка несе аневризму, як захід профілактики інтраопераційного розри- ву аневризм головного мозку, виконано в 66 (95,65 %) випадках. Стійкі неврологічні порушення виникли у 15 (21,74 %) хворих. Виписано з клініки в задовільному стані 48 пацієнтів. Померло 6 (8,7 %) хворих (3 жінки та 3 чоловіки віком від 22 до 53 років) через розрив аневризми комплек- су передня мозкова передня сполучна артерія зліва (n = 3), комплексу передня мозкова передня сполучна артерія справа (n = 2), задня нижня мозочкова артерія справа (n = 1). У гострий період прооперовано 4 хворих, у віддалений період — 2. Висновки. Інтраопераційний розрив аневризм головного мозку — найчастіше інтраопера- ційне ускладнення при кліпуванні аневризм головного мозку, виникнення якого погіршує загаль- ний стан хворого, призводить до формування стійкого вогнищевого дефіциту та збільшує ймовірність летального наслідку після операції. Застосування адекватного хірургічного до- ступу з оптимальним положенням хворого на операційному столі, індукована артеріальна гі- потензія, тимчасова оклюзія кліпсою артерії, яка несе аневризму, є надійними методами про- філактики виникнення інтраопераційних розривів артеріальних аневризм. Хірургічна тактика при інтраопераційному розриві аневризми індівідуальна та залежить від етапу оперативного втручання, на якому виникла кровотеча з аневризми, її інтенсивності, анатомо-топографіч- них особливостей аневризми та артеріальної ланки кровопостачання головного мозку.
Authors and Affiliations
А. В. БИНДЮ, М. Ю. ОРЛОВ, В. В. ЧЕБУРАХІН
ВНУТРІШНЬОАРТЕРІАЛЬНА ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА РАННІЙ ІНТРАОПЕРАЦІЙНИЙ КОМБІНОВАНИЙ ТРОМБОЛІЗИС ПРИ РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ВАЗОСПАЗМУ І ТРОМБО- ІШЕМІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІД ЧАС НЕЙРОЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ОПЕРАЦІЙ
Проведено хірургічне ендоваскулярне лікування 141 хворого з артеріальними аневризмами та артеріовенозними мальформаціями судин головного мозку різної локалізації. У 18 пацієнтів під час проведення втручання відзначено...
ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЇ МЕТАСТАТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ГІПОФІЗА
Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з метастатичним ураженням гіпофіза. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 35 пацієнтів, прооперова- них з приводу метастазів у гіпофіз у...
ГІСТОАКРиЛ — ПРЕПАРАТ ВибОРУ ДЛЯ ВНУТРІШНьОСУДиННОї ЕМбОЛІЗАцІї АРТЕРІОВЕНОЗНиХ МАЛьФОРМАцІЙ СПиННОГО МОЗКУ
Мета роботи — вивчити ефективність та безпечність емболізації артеріовенозних маль- формацій (АВМ) спинного мозку за допомогою гістоакрилу. Матеріали та методи. Проаналізовано 31 випадок лікування спінальних АВМ у Наук...
ДОСВІД ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З МІШКОПОДІБНИМИ АНЕВРИЗМАМИ DE NOVO
Мета роботи — вивчити досвід лікування хворих з мішкоподібними аневризмами (МА) de novo, яким раніше проводили ендоваскулярну оклюзію МА. Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження та лікування 9 хворих, у...
ТЕОРЕТИЧНІ, ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНДОВЕНОЗНОГО ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ У ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ
Мета роботи — вивчити в експерименті можливість використання технології електро- зварювання живих тканин (ЕЗЖТ) у лікуванні варикозної хвороби шляхом ендовенозного елек- трозварювання (ЕВЕЗ) великої підшкірної вени (ВПВ)...