Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 3
Abstract
У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.
Authors and Affiliations
Vira Kudlach
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661653
- DOI -
- Views 151
- Downloads 0
Концепт человеческого достоинства в современной коммуникативной философии
В статье, прежде всего в контексте методологического поворота от философии сознания к философии коммуникации, исследовано влияние техногенной, информационной составляющей современного этапа развития общества на все его с...
Естетичне відношення людини до дійсності
У статті здійснюється спроба розв’язати центральну проблему естетики, над якою людство б’ється вже 2500 років: що таке естетичне відношення? Що таке прекрасне і потворне, високе і низьке. комічне і трагічне? Коротко підд...
Прикладні аспекти вивчення обрядовості в науковому атеїзмі (на прикладі Інституту філософії АН УРСР).
У статті аналізується діяльність відділу наукового атеїзму Інституту філософії у сфері розробки та впровадження радянської обрядовості. Показано, що проблематикою нової обрядовості наукові атеїсти займалися як у відповід...
Категория «свобода» в творчестве Альберта Эйнштейна
Материал являет собой короткий философский комментарий к первому переводу на украинский язык статьи Альберта Эйнштейна «Свобода и наука». Его актуальность обусловлена тем, что категория «свобода», которую анализирует Эйн...
Апофатико-пантеїстичний характер docta ignorantia М. Кузанського
Філософія доби Відродження, а саме XV–XVI ст., передбачає наявність світоглядних детермінант, що мають глибинний герметичний смисл. З розвитком гуманітарного знання необхідним стає прагнення визначити послідовність судже...