Вплив терміну зберігання на мікробіологічний склад йогуртів
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2018, Vol 20, Issue 85
Abstract
Визначальна роль для здоров’я людини відводиться представникам корисної мікрофлори кишківника – молочнокислим бак-теріям і біфідобактеріям. Позитивний ефект досягається використанням цих мікроорганізмів у складі заквасок при отриманні продуктів харчування, в тому числі на основі молока. Одним із основних джерел молочнокислих бактерій є кисломолочні продукти, зокрема йогурти. Йогурт – це продукт, корисний для здоров’я і гарного самопочуття. У ньому міститься велика кількість ко-рисних речовин і вітамінів. Йогурт готують з молока – шляхом сквашування термофільних стрептококів і болгарської палички (Lactobacillus bulgaricus i Streptococcus thermophilus) з можливим додатковим використанням інших культур. На сьогодні про-дукти, створені з використанням молочнокислих бактерій і біфідобактерій, розглядаються як основа функціонального харчування людини, вони сприяють профілактиці ряду захворювань. Метою даної роботи було визначити відповідність якісного і кількісного складу мікроорганізмів у кисломолочних йогуртах нормативним документам та встановити залежність мікробіологічного складу продукту від терміну його зберігання, а також встановити співвідношення між молочнокислими бактеріями та умовно-патогенною мікрофлорою. Лабораторні дослідження якісного та кількісного складу мікроорганізмів проводили в лабораторії мікробіології Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, яка акредитована для проведення даних досліджень. Для проведення досліджень було обрано 6 зразків йогуртів двох торгових марок, термін придатності яких становить 14 діб. Дослідження проводилися зі свіжими зразками, зразками, у яких закінчується термін придатності та протермінованими зразками. Як показали отримані результати досліджень у всіх зразках, незалежно від терміну зберігання та походження, кіль-кість молочнокислих бактерій відповідала нормам ДСТУ 4343:2004. Проте у зразках однієї з обраних торгових марок було виявле-но плісняву та дріжджі, що у свіжих зразках була на верхній межі норми, а у інших зразках значно перевищувала регламентовані норми.
Authors and Affiliations
А. Зозуля, М. Р. Сімонов
Keywords
Related Articles
- EP ID EP294584
- DOI 10.15421/nvlvet8522
- Views 97
- Downloads 0
Агротуризм в Україні та його інноваційна складова
Досліджено основні тенденцій щодо розвитку агротуризму в Україні та Європейському Союзі. Поряд з поняттям агротуризм мають місце такі види туризму, як сільський, фермерський, органічний, м’який (на противагу жорсткому, т...
Морфологічні зміни крові хижих видів риб за еустронгілідозу
У статті наведено результати дослідження морфологічних змін у крові хижих видів риб: окуня, щуки та судака за немато-дозного паразитарного захворювання – еустронгілідозу. Дослідження проведено у період 2014–2018 рр. Вия...
ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА РОЗРОБКА ЛІКВІДАЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ТАРУТИНСЬКОМУ РАЙОНІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Серед багатьох хвороб неопластичної етіології у тварин важливе значення мають лейкози. Ці захворювання реєструються на всіх континентах світу, мають тенденцію до розповсюдження і спричиняють значні економічні збитки, які...
Порівняльна характеристика генетичної стабільності культур клітин жирової тканини та кісткового мозку щурів на ранніх пасажах
З літературних джерел нами отримано ряд суперечливих даних щодо ризиків неопластичної трансформації стовбурових клітин in vitro. На сьогодні як джерела стовбурових клітин дорослих донорів досить добре досліджено кісткови...
ВЕТЕРИНАРНІ АСПЕКТИ У ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ МИСЛИВСТВА ТА РИБАЛЬСТВА У ГАЛИЧИНІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Розглядається правове регулювання лікування, профілактики захворювань дичини, риби та мисливських видів собак у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століття. Досліджуються головні чинники, що мали вплив на формування ветерин...