Хореологія як наука: культурологічні та мистецтвознавчі аспекти
Journal Title: Танцювальні студії - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
Мета дослідження – виявити понятійний апарат та основне коло проблем хореології як дисципліни, що розкриває сучасні уявлення про танець в широкому культурологічному контексті, розширює і уточнює танцювальний словник, повʼязує специфіку рухів з філософією танцю, а також аналізує його стилістику і жанри, вже сформовані або такі, що розвиваються. Методологія базується на історичному, порівняльному, семіотичному та герменевтичному методах, які в комплексі забезпечують опанування нового підходу до танцю як явища культури. Сукупність підходів слугує базою для розвʼязання конкретної дослідницької проблематики та ствердження власних наукових концепцій, на які спирається запропонована розвідка. Конкретнонаукова методологія у цьому випадку зажадала звернення до концепцій провідних учених у галузі хореології та суміжних дисциплін (зокрема семіотики), досягнення яких є загальновизнаними у світовій науковій спільноті. Наукова новизна підтверджується одноосібними розробками теорії танцю на базі власних методів викладення хореології. Уперше у вітчизняному мистецтвознавстві та культурології схарактеризовано досвіди дансологів Центру Лабана, що може прислужити для подальших розробок вітчизняних теоретиків та практиків танцю. Висновки. Хореологія належить до наук, в яких предметом дослідження є текст (в даному випадку хореографічний), зміст (сенс) якого є адекватним його знаковій формі. Процес референції (перекладу конкретних знакових форм мовою танцю) здійснюється за допомогою рухів людського тіла і взаємодій останнього з іншими патернами (структурними елементами цього культурного зразка). Хореологія вивчає танець і як форму комунікації, і як окремий вид мистецтва (з огляду на його семіотичні та феноменологічні якості), проте насамперед висувається розгляд танцю як явища культури. Формування хореології як науки та окремої культурологічної і мистецтвознавчої дисципліни підтверджує, що у фокусі її уваги зараз знаходяться засоби виражальності танцю ХХ – початку ХХI століття.
Authors and Affiliations
Oleksandr Chepalov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575051
- DOI 10.31866/2616-7646.1.2018.140392
- Views 57
- Downloads 0
Творчість Євгена Лисика та балетний театр
Мета дослідження – висвітлити аспекти формування творчої манери видатного львівського сценографа Євгена Лисика, його унікального стилю і техніки виконання значної частини монументально-живописних полотен як невід’ємної с...
Філософія танцю. Передовий досвід українських учених
<p>Мета дослідження – визначити інноваційні аспекти філософського осмислення танцю в колективній монографії І. Печеранського та Д. Базели «Вступ до філософії танцю» у порівнянні з аналогічними дослідженнями зарубіжних на...
Шляхи інтеграції хореографічного мистецтва та техніко-естетичних видів спорту
Проблема інтеграції спорту та мистецтва не нова, однак особливе значення вона набула у теперішній час. У зв’язку з цим аналіз шляхів, що сприяють інтеграції мистецтва та спорту, на прикладі хореографічного мистецтва та т...
Дисципліна «Хореографічна критика» в системі підготовки фахівця танцювального мистецтва у закладах вищої освіти України
Мета дослідження – обґрунтувати доцільність викладання та запропонувати змістовне наповнення дисципліни «Критика хореографії» в системі підготовки фахівця танцювального мистецтва у закладах вищої освіти України. Методи д...
Філософсько-дослідницька платформа С. Кравчинського та А. Годовської у створенні вистави «Батай і світанок нових днів»
<strong>Мета дослідження</strong> – проведення мистецтвознавчого аналізу вистави С. Кравчинського та А. Годовської «Батай і світанок нових днів» (Польща, 2016) у проекції на тенденції розвитку мистецтва сучасного танцю....