Художники Маріуполя в мистецьких об'єднаннях (1)
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2015, Vol 5, Issue 10
Abstract
Культурний простір міста Маріуполь з часів його заснування формувався в умовах значної державницької регламентації. Віддаленість міста від культурних центрів в ХІХ- І пол. ХХ ст. створила підґрунтя для відтоку мистецьких кадрів. Потрапляючи до мистецьких центрів, талановиті майстри-уродженці м. Маріуполь посіли помітне місце у неформальних мистецьких угрупованнях. Архип Куїнджі, пов’язаний з Товариством пересувних виставок, став засновником Товариства ім. Куїнджі (1909 р.). Олександр Могилевський входив до "Нового Мюнхенського художнього товариства", пізніше співпрацював з товариством "Бубновий валет", а з 1932 року був членом Спілки художників СРСР. За радянських часів відсутність статусу обласного центру не давала змоги утворити осередок художників в місті Маріуполь, що підсилило відцентрову тенденцію в мистецькому просторі міста. Поступово утворився певний парадокс – з одного боку місто було привабливим для митців, оскільки пейзажі, індустріальні будівництва, проведення "Меморіалів пам’яті Куїнджі", наявність картинної галереї ім. Куїнджі створювали необхідні умови для творчості, з іншого – відсутність інституції, що об’єднувала б художників-маріупольців, не давала змогу реалізуватися їм повною мірою. Функція заміщення в цей час виконували неформальні угруповання, спілки, творчі тандеми, що розвивалися на основі творчої підтримки, дружніх стосунків, виставкової діяльності тощо. Найбільш помітну роль в художньому житті міста відіграли: творчі об’єднання "Маріуполь-87", "Вікно", виставкове об’єднання "ХарБарБонд", творчий тандем художників-монументалістів Леля Кузьмінкова та Валентина Константинова. Визнанням творчого потенціалу міста стало заснування в 1992 році Маріупольської організації Національної спілки художників України, що об’єднує на сьогодні більше 30 художників.
Authors and Affiliations
Galina Batychko
Регіональний культурний простір України як фактор активізації мистецької ініціативи
Аналізуються причини активізації регіонального культурного чинника в сучасних умовах і на їх тлі розкрито творчість сучасного представника образотворчого мистецтва Рівненщини Віктора Гвоздинського.
Холономна парадигма ґендерності в самопізнанні сучасної людини в опрацюванні дихотомії «образу святого - архетип юродивого»
У статті аналізуються глибинні регулятиви на матеріалі холономної парадигми ґендерності в самопізнанні сучасної людини за допомогою дихотомії “образу святого – архетип юродивий”. In the article profound regu...
Моделі соціальних комунікацій
Соціально-комунікативний простір твориться діяльністю ЗМІ, маркетингових агенцій, суспільних організацій і державних установ. Однією з основних проблем інформаційних, когнітивних наук є дослідження щодо пе...
ФЕНОМЕН КУЛЬТУРОТВОРЧОСТІ В ЖИТТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
У даній статті здійснено огляд теоретичних праць, які присвячені різноплановим питанням відносно природи рушійних чинників творчої діяльності та проблемі феномену культуротворчості. З`ясовано, що актуальним проблемам кул...
Роль творчого доробку Черкаського народного хору у розвитку вітчизняної фольклорно-пісенної культури
У статті проаналізовано творчий доробок лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка - Черкаського академічного заслуженого українського народного хору. У хронологічній послідовності визначено основні етапи його сцені...