Законодавчі дефекти: характерні ознаки та відмежування від інших правових явищ
Journal Title: Проблеми законності - Year 2016, Vol 135, Issue 135
Abstract
Стаття присвячена визначенню характерних ознак законодавчих дефектів з погляду потреб юридичної доктрини та прикладного правозастосування, які дають можливість виокремити вказане правове явище з-поміж інших. Законодавчі дефекти розглядаються через призму особливостей нормативної регламентації кримінальних процесуальних правовідносин. Відзначається, що дефекти законодавства є офіційним (хоча і негативним) результатом правотворчої діяльності.
Authors and Affiliations
Олена Лейба
Keywords
Related Articles
- EP ID EP173565
- DOI 10.21564/2414-990x.135.84792
- Views 113
- Downloads 0
Особенности частноправового режима правового регулирования общественных отношений
Статья посвящена изучению особенностей и функционирования частноправового режима, процесса реформирования государственных органов публичной власти. Определяется объективный характер деления права на частное и публичное,...
Взаємозв’язок матеріального та процесуального значення мотиву і мети злочину
У статті розглянуто визначення понять мотиву та мети злочину як елементів суб’єктивної сторони складу злочину в доктрині права, а також їх процесуальне та матеріальне значення як у правовій науці, так і правозастосовній...
Підстави виникнення права власності на об’єкти тваринного світу: окремі теоретичні та практичні аспекти визначення в галузі аквакультури
Розглянуто проблеми розмежування права власності на об’єкти аквакультури та об’єкти тваринного світу в контексті визначення підстав для виникнення права власності. Запропоновано механізми вирішення спорів щодо належності...
Латентність сучасного вндалізму
Стаття присвячена латентності злочинів, пов’язаних з вандалізмом, аналізу її причин. Розглянуто основні підходи до визначення латентної злочинності, наведено групи обставин, що обу- мовлюють розвиток і підвищення її рівн...
Jurisprudence as phronetic experience: formulation of the problem
The article is devoted to reactualization of Aristotelian idea of phronesis (practical wisdom as the capacity of situational judgment) in the framework of hermeneutical philosophy (M. Heidegger, G.-G. Gadamer, P. Ricoeur...