ЗАПАЛЕННЯ ВЕЛИКОГО САЛЬНИКА У ДІТЕЙ З АПЕНДИКУЛЯРНИМ ПЕРИТОНІТОМ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2018, Vol 8, Issue 2
Abstract
<p><strong>Вступ.</strong> Оментити у дітей становлять 30 – 35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання адекватного хірургічного лікування оментитів.</p><p><strong>Мета і завдання дослідження. </strong>Підвищити ефективність лікування дітей з оментитами при апендикулярному перитоніті шляхом покращення діагностики запальних змін великого сальника та визначення показань та обсягів його резекції, для чого провести сонографічну, макроскопічну та гістологічну його оцінку.</p><p><strong>Матеріал і методи. </strong>Під нашим спостереженням перебувало 186 дітей з апендикулярним перитонітом (АП). У всіх дітей під час операції проведено резекцію запально зміненого великого сальнику. Видалені тканини запального вогнища черевної порожнини підлягали макроскопічному й гістологічному дослідженню.</p><p><strong>Результати та їх обговорення.</strong> Параапендикулярні абсцеси інтраопераційно визначалися у дітей як при розповсюдженому (РП), так і при місцевому перитоніті (МП). Найчастіше зустрічалося утворення абсцесу ІІ – 53,8% при РП та 68,1% при МП, тоді як абсцес ІІІ при РП був тільки у кожної третьої дитини, а при МП – у кожної 6 дитини. Проведене сонографічне, макроскопічне та гістологічне дослідження дозволило визначити участь і роль великого сальнику у запальному процесі черевної порожнини у дітей з апендикулярним перитонітом.</p><p><strong>Висновок.</strong> Ультразвуковим обстеженням до операції можливо візуалізувати наявність параапендикулярних абсцесів І-ІІІ при АП для здійснення адекватного за обсягами хірургічного втручання. Макроскопічне інтраопераційно обстеження запальних змін великого сальнику при апендикулярному перитоніті є необхідним для визначення його адекватної резекції. Гістологічним дослідженням у 97,4 % випадках було виявлено гнійний та фібринозно-гнійний оментит, що підтверджує необхідність резекції запально зміненого великого сальнику при апендикулярному перитоніті.</p>
Authors and Affiliations
M. Melnichenko, V. Sytnikova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634503
- DOI 10.24061/2413-4260.VIII.2.28.2018.9
- Views 85
- Downloads 0
АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ «CASE-BASED LEARNING» (CBL) У СИСТЕМУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ
<p class="NoSpacing">На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слу...
ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СУДИННИХ АНОМАЛІЙ У ДІТЕЙ
<p>Вступ. Клінічний діагноз судинних аномалій нерідко є складним. Різні інструментальні методи обстеження мають різну інф ормативність в пл ані візуалізації судинних аномалій.<br />Мета: встановити діагностичну цінність...
Бікарбонат натрію: чи варто?
У статті проведено аналіз літератури, останніх наукових досліджень, які присвячені проблемі застосування бікарбонату натрію в реанімації новонароджених. Представлено історію вивчення бікарбонату натрію, визначено основні...
ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНЕ ІНФІКУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ГЕСТАЦІЙНОГО ВІКУ
<p>Мета - встановити особливості внутрішньолікарняного інфікування новонароджених дітей, які перебувають у відділ енні інтенсивної терапії, у залежності від гестаційного віку. <br />Пацієнти та методи. Проведене комплекс...
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ СПАДКОВИМИ ХВОРОБАМИ ОБМІНУ РЕЧОВИН
Стаття присвячена одному з найбільш несприятливих показників у комплексі характеристик здоров’я населення – показнику дитячої інвалідності. Рівень дитячої інвалідності в регіоні за останні роки виріс з 20,53 до 23,8 ‰ у...