Засоби з’ясування достовірності показань свідка у кримінальному провадженні / Means of Determining the Veracity of Witness Testimony in a Criminal Proceeding
Journal Title: Університетські наукові записки - Year 2018, Vol 17, Issue 1
Abstract
EN Lozynska, Yu. I. Means of Determining the Veracity of Witness Testimony in a Criminal Proceeding In the article, based on the analysis of the scientific heritage of the theory of criminal process and criminalistics on the reliability of evidence, the existing criminal procedure law and practice of its application, the definition of the reliability of the witness’s testimony in the criminal proceedings is given and a variety of means of ascertaining the reliability of the testimony of a witness is identified. In the clarification of the reliability of the testimony of the witness it is proposed to understand the establishment of conformity of witness testimony to the actual circumstances of a criminal offense by applying by the parties of the criminal proceedings and by the court in the course of proving the procedural actions of search and cognitive character, aimed at their verification, and the assessment of the witness testimony in conjunction with other evidence in accordance with the requirements, provided for by the criminal procedural law. The first group of means to ascertain the credibility of the testimony is investigative (search), secret investigative (search) and other procedural actions, the implementation of which is gathering new evidence to verify the data obtained during the interrogation of the witness, and the second — the logical operations of assessing the evidence, obtained from the testimony of the witness, for their authenticity. It is suggested to distinguish between each other ensuring the reliability of the testimony of the witness and clarifying it. The first is to create, through regulatory enactments in the criminal procedural legislation, conditions for the free decision-making on giving by witness a truthful testimony and their objective verification and evaluation. And the second - in establishing the conformity of the witness’s testimony with the real circumstances of the criminal offense by applying the criminal proceedings, by the court of procedural actions of the search and cognitive nature aimed at verifying them, and assessing the witness’s testimony together with other evidence in accordance with the requirements provided for by the criminal procedural legislation. In order to avoid the terminological confusion discovered by the author and errors in the relevant classifications of investigation (search) and secret investigative (search) actions have suggested using the term means for ascertaining the reliability of evidence, including those contained in the testimony of witnesses, but in tactical methods of conducting procedural actions (interrogation, simultaneous interrogation of two or more previously questioned persons, an investigative experiment, identification, etc.), which are aimed at checking for reliability with abusive during their evidence – the means to determine the reliability of the evidence. UK На підставі аналізу наукового доробку теорії кримінального процесу та криміналістики з питань достовірності доказів, чинного кримінального процесуального законодавства та практики його застосування дано визначення з’ясування достовірності показань свідка у кримінальному провадженні та виділено різновиди засобів з’ясування достовірності показань свідка. Під з’ясуванням достовірності показань свідка запропоновано розуміти встановлення відповідності показань свідка реальним обставинам кримінального правопорушення шляхом застосування під час доказування сторонами кримінального провадження, судом процесуальних дій пошуково-пізнавального характеру, спрямованих на їх перевірку, та оцінку показань свідка в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Першу групу засобів з’ясування достовірності показань свідка складають слідчі (розшукові), негласні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, здійсненням яких збираються нові докази для перевірки даних одержаних під час допиту свідка, а другу — логічні операції оцінки доказів, одержаних з показань свідка, на предмет їх достовірності. Запропоновано розрізняти між собою забезпечення достовірності показань свідка та її з’ясування. Перше полягає у створенні через нормативні приписи у кримінальному процесуальному законодавстві умов для вільного прийняття рішення про давання свідком правдивих показань та їх об’єктивної перевірки та оцінки. А друге — у встановленні відповідності показань свідка реальним обставинам кримінального правопорушення шляхом застосування під час доказування сторонами кримінального провадження, судом процесуальних дій пошуково-пізнавального характеру, спрямованих на їх перевірку, та оцінки показань свідка в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Для уникнення виявленої автором термінологічної плутанини та помилок у відповідних класифікаціях до слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій запропоновано застосовувати термін «засоби з’ясування достовірності доказів», зокрема й тих, що містяться в показаннях свідків, а до тактичних прийомів проведення процесуальних дій (допиту, одночасного допиту двох чи більше раніше допитаних осіб, слідчого експерименту, впізнання тощо), які спрямовані на перевірку на предмет достовірності зібраних під час них доказів, — способи з’ясування достовірності доказів.
Authors and Affiliations
Юлія Іванівна Лозинська
Мотиваційний механізм в структурі державного управління публічною інформацією у Державній прикордонній службі України / Motivational Mechanism in the Structure of Public Administration Public Information at the State Border Guard Service of Ukraine
UK Розглядає питання функціонування мотиваційного механізму у структурі механізму державного управління. На початку розкривається природа цього механізму управління, розглядаються дві основні форми мотивації персоналу:...
До питання обсягу дискреційних повноважень суду в цивільному процесі / To the Question of Scope of Discretionary Powers of the Court in Civil Proceedings
UK Розглянута правова природа дискреційних повноважень суду при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції. Визначено, що завданнями дискреційних повноважень є досягнення оптимальної організації судового розгляду...
Соціальний капітал як ресурс модернізаційного розвитку / Social Capital as a Resource of Modernization
UK Розглянуто призначення соціального капіталу як ресурсу модернізаційного розвитку в складних суспільно-політичних та соціально-економічних умовах. Запропоновано розглядати соціальний капітал як важливий інституціональ...
Роль безперервного професійного розвитку фахівців сімейної медицини в підвищенні якості первинної медичної допомоги / Role of Continuous Professional Development of Family Medicine Professionals in Improvement of Quality of Primary Medical Aid
UA Викладено основні механізми, важелі, методи та інструменти управління постійним підвищенням якості професійної освіти фахівців сімейної медицини на післядипломному етапі у процесі безперервного професійного розвитку....
Пряма дія норм Конституції України: матеріальний та процесуальний аспекти / Direct Action of the Norms of the Constitution of Ukraine: Material and Procedural Aspects
UK Викладено результати дослідження юридичної властивості прямої дії норм Конституції України. Встановлено, що у чинному законодавстві України відсутній порядок застосування зазначеної юридичної властивості конституційн...