Застосування індексних моделей в оцінюванні зовнішньоекономічної діяльності України
Journal Title: Статистика України - Year 2019, Vol 84, Issue 1
Abstract
Важливість статистичного оцінювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності України з урахуванням структурної складової та географічної переорієнтації зовнішньої торгівлі країни, а також відповідно до нових викликів світового глобалізованого й висококонкурентного ринку товарів і послуг спонукає до моделювання закономірностей, що формують подальші тенденції розвитку вітчизняної зовнішньої торгівлі. У роботі описані підходи до аналізу зовнішньоекономічної діяльності України з використанням індексних моделей. Побудовано декілька індексних моделей, на основі яких оцінено боргове навантаження країни, визначено вплив на нього окремих субфакторів, а також динаміку експортної квоти у 2016–2017 рр. Методом ланцюгових підстановок встановлено, що у 2017 році порівняно з 2016 роком боргові навантаження України зменшилися за рахунок зниження імпортної залежності країни на 21,0% та часткового показника боргових навантажень – на 12,0%, водночас через експортні втрати навантаження зросли на 4,1%. Результати аналізу свідчать, що найбільший вплив на динаміку боргових навантажень України справила залежність від імпорту (56,6%), тобто основним фактором нарощення зовнішнього боргу України залишається завищена імпортна квота. Це призвело до втрати експортного виторгу в розмірі 5,9% у 2016 році та 2,3% – у 2017 році. Виконаний на основі індексної моделі аналіз динаміки експортної квоти показав, що вплив на неї міжнародної внутрішньовидової спеціалізації країни склав 43,2%, а вплив частки експорту в зовнішньоторговельному балансі – 44,7%. Тобто основними чинниками змін виступають товарна й географічна спеціалізація України, а також дисбаланс у зовнішній торгівлі. За результатами аналізу індексів середніх величин встановлено, що за рахунок зростання експортних квот продуктів рослинного походження, жирів та олії на 12,7% і під впливом зміни товарної структури експорту (–8,4%) експортна квота зросла на 3,2% у 2017 році щодо 2012 року. При цьому імпортна квота товарів скоротилася на 17,0%, у тому числі за рахунок скорочення імпортної залежності країни – на 7,6%, а зміни структурної складової імпорту – на 10,1%. Дослідження демонструє суттєві зміни тенденції експортно-імпортних квот України під впливом географічної переорієнтації, а саме, за рахунок змін у географічній структурі експорту та імпорту України експортна квота скоротилася на 41,5%, а імпортна квота – на 32,2%. Аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України за період 2012–2017 роки, показав, що Україна найбільше експортувала недорогоцінні метали, а саме, чорні метали та вироби з них, зернові культури, жири та олії, електричні машини; серед експорту послуг найбільша частка належить транспортним послугам, телекомунікаційним, комп’ютерним та інформаційним послугам, послугам з переробки матеріальних ресурсів та діловим послугам. У товарній структурі імпорту найбільшою традиційно є частка мінеральних продуктів, однак, у 2017 році порівняно з 2012 роком вона скоротилася на 7,36 в. п. Структура імпорту послуг демонструє переважання транспортних, а також державних та урядових послуг. Для України головним партнером в експортно-імпортних операціях залишається Російська Федерація: у 2017 році 9,1% експорту товарів, що на 16,53 в. п. менше, ніж 2012 року, та 14,5% імпорту товарів, відповідно, на 17,86 в. п. менше. За імпортом послуг головним партнером є США – 11,78 % усього імпорту послуг у 2017 році, що на 6,7 в. п. більше, ніж 2012 року.
Authors and Affiliations
H. V. Holubova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP581970
- DOI 10.31767/su.1(84)2019.01.03
- Views 164
- Downloads 0
Анализ современного состояния мясоперерабатывающей отрасли Украины
Выявлены тенденции развития мясоперерабатывающей отрасли Украины. На основе детального ретроспективного анализа деятельности отечественных мясоперерабатывающих предприятий идентифицированы их ключевые проблемы с учетом о...
Формування системи показників оцінки результативності діяльності закладів вищої освіти
Здійснено порівняння методів оцінювання результативності діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) в Україні та в зарубіжних країнах. Обґрунтовано науково-методичний підхід до вибору показників оцінки результативності діяль...
“Великі дані” як джерело інформації та інструментарій для офіційної статистики: потенціал, проблеми, перспективи
Розглянуто питання, пов’язані з потенційною можливістю використання в офіційній (державній) статистиці так званих “великих даних”. Висвітлено їх переваги, серед яких своєчасність, широке охоплення певних частин цільових...
Smart-місто як новий об’єкт статистичних досліджень: визначення терміна
У статті розглянуто та проаналізовано різні варіанти трактування терміна ‘^тагї-місто”. Зроблено висновок, що до сьогодні єдине визначення цього терміна ще не сформовано. Різноманітність варіантів трактування цього термі...
Міжнародні рейтинги: статистичні аспекти обчислення та застосування. Частина 1. Індекси економічної свободи та глобальної конкурентоспроможності
Викладено ключові положення рейтингових методик, алгоритми згортки об’єктивних (статистичних) і суб’єктивних (оціночних) первинних даних. Розглянуто позиціонування країн в системі міжнародних рейтингів. Ідентифіковано си...