ДИНАМІКА РІВНЯ ІНТЕРЛЕЙКІНА-6, ЯК РАННЬОГО МАРКЕРА ЗАПАЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОРОНАРНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ
Journal Title: Український журнал медицини, біології та спорту - Year 2018, Vol 3, Issue 6
Abstract
Робота присвячена дослідженню динаміки рівня інтерлейкіна-6 (IL-6), як раннього маркера запальної відповіді після проведення коронарної реваскуляризації у пацієнтів з гострим коронарним синдромом. В дослідження ввійшло 43 пацієнта, котрим проводили імплантацію стентів з приводу гострого коронарного синдрому, який включав в себе інфаркт міокарду (18 чоловіків та 5 жінок, у віці 61,3–82,1 років, в середньому 69,0 ± 7,4 років), та нестабільну стенокардію (15 чоловіків та 5 жінок у віці 61,7–77,2 років, в середньому 68,3 ± 6,9 років). Визначення розподілів значень C-реактивного білку та IL-6 оцінювалися перед процедурою, на 10-й та 60-й хвилинах. Отримані дані показали, що динаміка рівня C-реактивного білку, протягом першої післяопераційної години в групах пацієнтів з нестабільною стенокардією і гострим інфарктом міокарда не виявляла статистично достовірних змін (р > 0,5). Навпаки зміни значень IL-6 носили достовірний характер: у пацієнтів з нестабільною стенокардією, через 10 хв. після імплантації стента, рівень IL-6 зростав на 18,5 ± 1,7% (р = 0,0134), а через 1 годину після стентування, його значення перевищували вихідний рівень на 28,97 ± 1,7% (р = 0,00129); у пацієнтів, з гострим інфарктом міокарда через 1 годину після коронарної реваскуляризації значення IL-6 зростали на 37,8 ± 2,4% (р = 0,00133). На 1-у добу спостереження, у пацієнтів з кардіогенний шоком показники IL-6 були в середньому на 36,8 ± 1,68% вище, в порівнянні з аналогічними значеннями, отриманими в групі пацієнтів з гострим інфарктом міокарда без гемодинамічних порушень (р = 0,0127). На 10-у добу після гострого інфаркта міокарда, у пацієнтів, у яких перебіг затворювання був ускладнений кардіогенний шоком, спостерігалася тенденція збільшення значень IL-6 щодо попередніх показників в середньому на 28,2 ± 1,8%. А по відношенню до значень рівня даного інтерлейкіну, який спостерігався у пацієнтів з неускладненим перебігом, його показники були вище на 19,83 ± 2,04% (р = 0,00127). Таким чином, отримані дані дозволяють зробити висновок про діагностичну цінність показників IL-6 для характеристики клінічного перебігу гострого інфаркта міокарда: значення IL-6, що знаходилися в межах 39,75 ± 2,1 пг/мл були характерними для пацієнтів, у яких клінічний перебіг гострого інфаркта міокарда ускладнювався кардіогенним шоком. Проведений в групах дослідження одновимірний логістичний регресійний аналіз показників, асоційованих з 90-денною летальністю, показав, що найбільш значущими незалежними предикторами фатальних результатів були: рівень IL-6 (OR = = 17,58; 95%CI = 6,47-47,48; р = 0,00012), кардіогенний шок (OR = 16,85; 95%CI = 6,51-43,49; р = = 0,00011), фракція викиду (OR = 20,81; 95%CI = = 5,95-72,21; р = 0,00014), функціональний клас по NYHA (OR = 25,51; 95%CI = 8,27-79,12; р = = 0,00013).
Authors and Affiliations
С. Ф. Веремчук, А. С. Фуркало, Д. О. Дзюба, А. В. Хохлов, О. А. Лоскутов
Keywords
Related Articles
- EP ID EP517280
- DOI 10.26693/jmbs03.06.088
- Views 96
- Downloads 0
ФЕТАЛЬНА МІКРОСКОПІЧНА АНАТОМІЯ СІМ’ЯНИХ ПУХИРЦІВ
У статті за допомогою мікроскопічного методу дослідження вивчені особливості структурних змін шарів стінки сім’яних пухирців упродовж плодового періоду онтогенезу людини. Епітелій слизової оболонки сім’яних пухирців пред...
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ПОЛІМОРФІЗМІВ ГЕНІВ РЕНІН-АГІОТЕНЗИН-АЛЬДОСТЕРОНОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ Й ОЖИРІННЯ
У статті оцінено гендерні особливості розподілу поліморфізмів генів ренін-агіотензин-альдостеронової системи, а саме ангіотензиногену та β2-адренорецепторів у хворих на ішемічну хворобу серця й ожиріння. Із метою дослідж...
ХАРАКТЕР ЗМІН ПОКАЗНИКІВ СКЛАДУ ТІЛА ЮНАКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІТНЕСОМ ЗАЛЕЖНО ВІД ТРИВАЛОСТІ ПЕРІОДІВ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ
У роботі представлено результати дослідження щодо вивчення особливостей впливу різних моделей тренувальних занять з силового фітнесу на динаміку показників складу тіла юнаків 18–21 років, які попередньо не займались сило...
ВМІСТ ПРОСТАГЛАНДИНУ F2АЛЬФА В КРОВІ МЕНСТРУАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
У статті наводиться інформація про можливості використання PG F2α в якості маркера менструального походження крові. PG F2α є характерним постійним складником крові менструального походження, що обумовлено його участю в ф...
НЕПОСТІЙНІ КІСТКИ ЧЕРЕПА ЛЮДИНИ НА АНТРОПОЛОГІЧНОМУ МАТЕРІАЛІ МОГИЛЬНИКА САЛТІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У c. НОВА (ЧЕРВОНА) ГУСАРІВКА
В сучасних палеоантропологічних дослідженнях при вивченні антропологічних матеріалів значну роль приділяють варіаційним (дискретно-варіаційним) ознакам кісток скелета. До них в тому числі відносяться непостійні кістки че...