Економія та демократія у фіскальній політиці
Journal Title: Економічна теорія - Year 2018, Vol 16, Issue 4
Abstract
Проаналізовано причини імплементації політики жорсткої економії, яка виникла як реакція на боргову кризу в глобальній економіці та, за неоліберальною логікою, передбачає доцільність скорочення бюджетних видатків країн з метою стримування зростання державного та гарантованого державою боргу (зовнішнього і внутрішнього), збалансування державного бюджету і, що найголовніше, відновлення довіри до інститутів влади з боку населення, інвесторів та інших стейкхолдерів. Доведено, що причиною збільшення боргового тягаря країн є не зростання фінансування соціальної сфери, а підтримка урядами зруйнованої банківської системи в умовах перманентної кризи. Розглянуто роль фіскальної демократії як інструменту впливу на перерозподіл доходів державного бюджету в умовах політики жорсткої економії. Зроблено висновки щодо напрямів удосконалення сучасного публічного фінансового менеджменту на основі принципів фіскальної демократії, таких як принцип справедливості, рівноправності, прозорості, пріоритетності, часової і фінансової симетричності в перерозподілі доходів державного бюджету, що враховують оперативні і стратегічні потреби та інтереси населення країн. Показано, що в розвинених країнах індекс фіскальної демократії прямує до нуля, що є результатом залежності економіки країни від зовнішніх і внутрішніх боргів: обов’язкові видатки, враховуючи і "м’які інвестиції", фінансуються за рахунок боргів. Обґрунтовано, що політика жорсткої економії як інструмент публічного фінансового менеджменту може приводити до протилежних результатів у країнах з різним рівнем економічного розвитку, а тому повинна реалізовуватися з урахуванням національної специфіки, структури та ефективності економіки, враховувати соціальні наслідки, щоб виключити надмірно негативні їх крайні форми
Authors and Affiliations
Олександра Миколаївна Москаленко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP494261
- DOI 10.15407/etet2018.04.057
- Views 106
- Downloads 0
До методології формування теорії економіки знань у концепції постіндустріального суспільства
Розглянуто цивілізаційний і формаційний підходи до аналізу постіндустріального суспільства, незавершеність процесу становлення його економіки і незрілість теорії економіки знань на сучасному етапі її формування. Обґрунто...
Стабільність суспільного розвитку: досвід міждисциплінарного дослідження
Проаналізовано проблеми стабільного суспільного розвитку у контексті міждисциплінарного дослідження, виявлено основні чинники забезпечення соціально-економічної стабільності в українському суспільстві. У статті розглядаю...
Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в ХХI столітті: глобальний посткапіталізм або світ-система інформаційно-мережевого глобалізму
На основі результатів багаторічних досліджень процесів і проблем глобалізації економіки, глобальної інтеграції та конвергенції різних соціально-економічних систем, і на основі розкритих закономірностей і законів глобальн...
Соціальна нерівність доходів: глобальний вимір
Подано наукове обґрунтування явища соціальної нерівності. Розкрито сутність дефініції "соціальна нерівність", окреслено спектр виявів соціальної нерівності, серед яких ключовою виокремлено нерівність у доходах. Досліджен...
Одеська школа та сучасність
Наукові традиції Одеської школи економічної думки, яка була створена професором А.К. Покританом, можуть зіграти чималу роль у подальшому розвитку логіко-історичного підходу до аналізу економічного розвитку. Однією з найв...