Екзистенційні акценти типології вигнанця
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2014, Vol 90, Issue
Abstract
Досліджено творчість двох поетів-емігрантів післяжовтневої доби – Євгена Маланюка (українська діаспора) та Бориса Поплавського (російська діаспора). Йдеться про трансформацію певного біографічного досвіду в типологічну парадигму. Фактором внутрішньої самоідентифікації поетів виступає „емігрантський стан”. Онтологічний потенціал текстів прочитується у конотації до „екзилю”, що породжує специфічну форму поетичної культури, позаяк еміграція робить письменника маргіналом по відношенню до нової (Іншої), ще не сприйнятої (або так і не сприйнятої) ним культури. Екзиль дає не тільки тему, але й екзистенційно формує світогляд митця. Розглянуто вплив логіки маргінальної свідомості поета-вигнанця на імалогічний рівень. Зокрема, в екзистенційному ракурсі лірики прочитується тема „втраченого раю”.
Authors and Affiliations
Yulia Vilchanska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP463890
- DOI -
- Views 96
- Downloads 0
Урбаністичний образ Нью-Йорка в англомовній поезії Рози Ауслендер
Англомовна поезія Рози Ауслендер – цікавий феномен у біографії та творчості німецькомовної авторки, пов’язаний із практичними аспектами життя в еміграції та пережитими душевними травмами. Проаналізувавши поетичні тексти...
Творча репліка Л. Толстого до М. Костомарова в жанрі мідквел
Висвітлюється проблема жанрів у ракурсі надтекстових відношень. Зокрема, розглядаються функціональні можливості мідквелу як одного із жанрів, заснованих на інтертекстуальних зв’язках. З’ясовуються особливості взаємодії м...
Топос “книга” в истории культуры: истоки формирования семантического поля, динамика значений
Проанализированы основные аспекты функционирования топоса „книга” в истории культуры: выявлены источники формирования семантического поля, представлена динамика значений топоса. В качестве прецедентных текстов, определив...
“Мертві душі”: гоголівська інтерпретація стану безумства
Парадигму безумство запропоновано розглянути як принцип градуювання всіх рівнів форми і як ключовий сугестивний жанровий конструкт „Мертвих душ”. Підкреслюється, що антропологічний вектор гоголівської уваги спрямований у...
Маґребінський кабінет фігур: національні образи в романі Ґреґора фон Реццорі “Горностай з Чернополя”
Розглядається „маґребінський” роман Ґреґора фон Реццорі „Горностай з Чернополя”, який вважається першим мультикультурним романом повоєнної німецької літератури. Своєю барвистою палітрою твір завдячує передусім буковинськ...