ГЕНДЕРНА ГЕНЕОЛОГІЯ ЧИТАННЯ ЯК КУЛЬТУРНОЇ ПРАКТИКИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 11, Issue
Abstract
Мета. Стаття присвячена дослідженню культурологічного аспекту роботи з текстами у європейській культурі. З’ясовано методологічні засади потрактування поняття «практика» у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у першому випадку поняття розкриває діяльнісну природу людини, апелюючи до сфери етики та інтерсуб’єктивних взаємодій, то у другому практика протиставляється інституційні унормованості життя; постає як органічна, життєва доречність вчинків, а не механічна регламентація правил співжиття. Методологія. Розглянуто типологізацію людської розсудковості, здійснену Імануїлом Кантом, на теоретичний та практичний розум. Останній спрямовує діяльнісно-вольові зусилля індивіда у такий спосіб, аби вони відповідали всезагальній доречності й етичній несуперечливості. У Готліба Фіхте практичний розум уможливлює застосування умоглядних конструкцій до матеріальної природи. Г. В. Ф. Гегель збагатив концепт поняттями «опредмечування» та «розпредмечування» праці. Карлу Марксу належить формулювання діяльнісного підходу до потрактування людської природи. У соціології практика протиставляється механічній організованості дій (інституційній нормативності). З огляду на філософський та соціологічний методологічні контексти досліджується читання - як діяльність та емоційно-вольовий контакт зі смислом. Новизна. Здійснено генеалогічний аналіз практик швидкого, «чоловічого» та розважливого, «жіночого» сприйняття текстів. Проаналізовано умови формування аудиторії художнього читання – жіноче салонне середовище капіталістичної Європи кінця XVIII століття. Проаналізовано процес сприйняття тексту-задоволення та тексту-насолоди (за Р. Бартом). Здійснено огляд класичних досліджень соціокультурного напрямку: Торстейна Веблена, В. Н. Топорова, Р. Барта, а також сучасних дослідників Т. Б. Маркової (2013), А. В. Смахтіної (2015), B. Jack (2013), D. G. Scott (2015), R. A. Fullerton (2016). Висновки. Практика вдумливого читання пов’язує суб’єкта з культурою, робить індивіда сучасником кожної епохи. Це один з каналів соціалізації особи, через які вона засвоює суспільні цінності та настанови. Саме таку функцію відігравало ділове, освітнє, релігійноритуальне «чоловіче» читання. Читання ж як ескапічна практика, що мала на меті задоволення-від-тексту, було цілком «жіночим» заняттям. Можливість неквапливого всотування кожного слова, вимогливість до філігранності мовних зворотів та стрункості сюжету – ті «жіночі» вимоги, які сформували канон європейської літературної класики.
Authors and Affiliations
N. Yu. Kryvda, L. V. Osadcha
Keywords
Related Articles
- EP ID EP220040
- DOI 10.15802/ampr.v0i11.105482
- Views 87
- Downloads 0
PHILOSOPHICAL AND SOCIOCULTURAL DIMENSIONS OF PERSONALITY PSYCHOLOGICAL SECURITY
Purpose. The dynamics and pace of social and economic transformations that are characteristic of modern society, lead to an increase in tension and the destruction of habitual stereotypes – ideals, values, norms, pattern...
УМОВИ ІСТОРИЧНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДЯНОСТІ ІСТОРІЇ ЗА ЯСПЕРСОМ
Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження...
ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЙ ВЫБОР. ЭССЕ О ТРЕХ АФРИКАНЦАХ (РАЗМЫШЛЕНИЯ НАД ИСПОВЕДЬЮ АВГУСТИНА)
Цель. На жизненном примере великого христианского подвижника Аврелия Августина и на основании его «Исповеди» автор эссе предполагает рассмотреть проблемы экзистенциального выбора, меняющего жизненный путь человека и выяв...
MODERNITY AND WAR: ANTHROPOLOGICAL APPROACH IN POLEMOLOGY
Introduction. To understand the causes of wars and conflicts that, unfortunately, increasingly embrace modern civilization, we need to use a multidisciplinary research approach. The most appropriate study, in this case,...
КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАДІЙНОСТІ ІНТУЇТИВНИХ МОРАЛЬНИХ РІШЕНЬ
Метою статті є критичний аналіз надійності інтуїтивних моральних рішень. Методологія. Робота ґрунтується на методологічній установці емпіричної етики, що передбачає використання результатів емпіричних досліджень у міркув...