Інтермедіальні виміри метадраматичності: дитячий кінематограф 1960–1980-х років
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2018, Vol 98, Issue
Abstract
Зроблено спробу застосувати поширену концепцію метадрами та метатеатральності, розроблену щодо драматургії, до явищ кінематографу. Зачіпається проблема театральності у кіноестетиці та історії світового кіно. Матеріалом дослідження є витвори вітчизняного дитячого кінематографу 1960–1980-х років, насамперед стрічки Ролана Бикова („Сім няньок”, „Айболіт-66”, „Автомобіль, скрипка і собака Клякса”). Аналізуються різноманітні прояви метатеатральності у кінофільмах „Мама”, „Пригоди Буратіно”, „Нові пригоди капітана Врунгеля”, „Веселе сновидіння, або Сміх і сльози”, кінодилогії про Петрова і Васєчкіна тощо. Досліджуються також явища метаперсонажності (персонаж, який усвідомлює себе персонажем) у дитячих фільмах. Прояви метадраматичного урізноманітнюють кінотекст, привносять яскраву ігрову стихію, створюють атмосферу театральності, карнавальності, святковості. Метадраматичність змушує глядача замислитись над естетичними проблемами, зокрема, мистецькою умовністю, межами між мистецтвом („екраном”) і дійсністю („глядацьким залом”), їх розширенням і навіть руйнуванням. Прийоми метадрами сприяють зближенню естетики кіно і театру.
Authors and Affiliations
Eugene Vasyliev
Keywords
Related Articles
- EP ID EP465768
- DOI 10.31861/pytlit2018.98.229
- Views 93
- Downloads 0
Техніка “потоку свідомості” в художній прозі Івана Франка
Розглянуто різновиди техніки „потоку свідомості” у прозових творах Івана Франка, а саме безпосередній внутрішній монолог, опосередкований внутрішній монолог та всезнавчий опис. З’ясовано, що український письменник (як і...
Поетика другорядного в романі “Торжество мізерності” Мілана Кундери
Аналізується останній роман Мілана Кундери „Торжество мізерності” з акцентом на змінах у поетиці. Зокрема, йдеться про переосмислення та занепад постмодерністської категорії „симулякр”, яка мало залежала від реальності,...
Жанровий формат “Незнайко в Сонячному місті” М. Носова (римейкування класичної утопії)
Опрацьовується жанрова природа утопії за допомогою компаративного аналізу текстів Миколи Носова „Незнайко в Сонячному місті” та Томазо Кампанелли „Місто Сонця”. Виокремлюється особливий тип римейку, в якому не тільки пер...
Функціональність передмови в цілісному сприйнятті тексту (Вітольд Ґомбрович “Транс-Атлантик”)
Розглядаються особливості функціонування паратексту, зокрема його рецептивна складова. Акцентується його участь в оформленні тексту у специфічну інтерпретаційну рамку цілісності, що генерує механізм рецептивної дії, звуж...
“Мертві душі”: гоголівська інтерпретація стану безумства
Парадигму безумство запропоновано розглянути як принцип градуювання всіх рівнів форми і як ключовий сугестивний жанровий конструкт „Мертвих душ”. Підкреслюється, що антропологічний вектор гоголівської уваги спрямований у...