КНИГА РИЧАРДА ЛИБМАНА-СМИТА О БРАТЬЯХ ДЖЕЙМС: ПРОБЛЕМА ЖАНРА
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
Сюжетним засновком свого першого роману “Хлопці Джеймс: Роман про чотирьох братів-відчайдухів” (2008) відомий американський журналіст і редактор Ричард Лібман-Сміт обирає вигадану ситуацію, якби реально історичні брати Генрі та Вільям Джеймси (письменник та філософ) були братами їхніх не менш відомих сучасників, бандитів і грабіжників Джессі та Френка Джеймсів. Автор бере свій задум із жарту стенфордського професора історії про те, що “всю історію Америки XIX ст. можна звести до досягнень братів Джеймс: Вільяма й Генрі на сході та Френка й Джессі на заході”. Генрі Джеймс стає невільним учасником банди грабіжників з Дикого Заходу, і автор намагається видобути максимум комізму з винайденої ним ситуації, вдаючись до таких прийомів, як бурлеск, пародія, гіпербола, акцентуван- ня тематики матеріально-тілесного низу. Книга, що не отримала позитивних рецензій, заслуговує на увагу як приклад постмодерністського кросжанрового та кроскультурного палімпсесту та як закономірний продукт проліферації белетристичних біографій. n his first novel, The James Boys: A Novel Account of Four Desperate Brothers (2008), the American author and editor Richard Liebmann-Smith constructs a fictional situation as if real-life brothers Henry and William James (the novelist and the philosopher) were the brothers of Frank and Jesse James (their contemporaries and outlaws). The author traces his novelistic intention to his Stanford professor’s joke that “the story of America in the 19th century could be encapsulated in the story of the James brothers. William and Henry in the east and Frank and Jesse in the west”. Henry James is made an involuntary participant of the botched heist at the First National Bank in Northfield, Minnesota(1876), and the author tries to elicit comic possibilities out of this situation. Poorly estimated by reviewers (“literary lawbreaking” and “a dismal addition to literature”), the book seems, on the one hand, an interesting example of postmodern cross-cultural palimpsest, and on the other, a natural result of Jamesian biographies’ proliferation.
Authors and Affiliations
Ольга АНЦЫФЕРОВА
ГЕТЕРООБРАЗ УКРАЇНЦЯ В РОМАНІ Д. ТАРТТ “ЩИГОЛЬ”: СТЕРЕОТИПИ ТА НОВАТОРСТВО
Кількість образів українців в американській літературі є доволі незначною. На загал за українцями закріплюється набір негативних стереотипних ознак. Роман Донни Тартт органічно послуговується цими усталеними характеристи...
ШЕФ-КУХАР ЯК ПЕРСОНАЖ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
У статті здійснено спробу проаналізувати складові сучасного образу шеф-кухаря та підпорядкованість конструювання цього образу реальному буттю людини суспільства споживання. Образ кухаря розуміється як культурний конструк...
РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕРОНТОГЕНЕЗУ В АНТИЧНІЙ КОМЕДІЇ: ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ ЕЙДЖИЗМУ
У статті доводиться, що репрезентації літнього віку в античній драматургії формує підвалини ейджистської свідомості. На матеріалі обраних комедій Арістофана, Менандра, Плавта і Теренція показано, як в контексті сімейно-п...
ОБРАЗИ ПЕРСОНАЖІВ COMMEDIA DELL’ARTE У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПРОЗІ (на матеріалі романів Ю. Іздрика, П. Хьоґа та Д. Рубіної)
У статті визначається роль масок commedia dell’arte у постмодерністському романі (прозі початку ХХІ століття). Автор порівнює персонажів романів Ю. Іздрика (“Воццек & воццекургія”), Д. Рубіної (“Синдром Петрушки”) та П...
МОТИВ МАСКИ В РОМАНАХ ЖОРЖА БЕРНАНОСА “ЗЛОЧИН” І “ПОГАНИЙ СОН”
У статті аналізується функціонування топосу маски в “католицькому романі” Жоржа Бернаноса, а саме у двох його текстах, що об’єднані схожою сюжетною лінією, “Злочин” і “Поганий сон”. У фокусі дослідження перебуває типолог...