КОНСТРУКТИВІСТСЬКА ПАРАДИГМА ЯК ФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract

Актуальність теми дослідження. Науковий істеблішмент проявляє інтерес до процесів трансформації інституту освіти та надають поштовх до методологічного пошуку та встановлення чинників, що слугують мірилом дискурсивної узгодженості орієнтацій суб’єктів освітнього простору з оновленими імперативами освіти. Постановка проблеми. Неподільність свідомості суб’єкта та потенціалу навколишнього середовища, що фактично формують єдине ціле – є загальним проявом холістичних тенденцій сучасного конструктивізму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. До кола наукових праць, в яких якнайповніше розкриваються загальнотеоретичні основи філософського конструктивізму слід віднести праці Е. Томпсона, Е. Роша, Е. Телена, К. Касторіадіса, А. Ное. Постановка завдання. Вища освіта пов’язана створювати умови, за яких стають можливими процеси породження знань самими студентами в процесі активної освітньо-виховної діяльності. Виклад основного матеріалу. Конструктивістська парадигма в межах некласичної філософії активно застосовує поняття «енактивізм» (enactivity), яке поєднує в собі проекцію культурно детермінованих схем пізнавальної діяльності та онтологічну реальність реалізації власних освітніх інтересів особи. В статті з позицій сучасного епістемологічного конструктивізму аргументується щільний зв'язок когнітивної діяльності молодого фахівця та визначення «локалів» його професійних інтересів. Останні розуміються в межах проективно-конструктивного відношення суб’єкта до освітнього середовища. З позицій енактивізму розкривається механізм «констеляції» освітніх інтересів Висновки. Особистісне та професійне самовизначення в контексті енактивізму не зводиться до позиції студентства в освітній системі, навпроти бачиться процесом і результатом стосунків між різними суб’єктами освітнього простору, що відтворюють і оновлюють соціокультурні практики в своїх прагненнях та інтересах.

Authors and Affiliations

Denys Aleksandrov

Keywords

Related Articles

НАПРАВЛЕННОСТЬ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЛИЧНОСТИ ИНТЕЛЛИГЕНТА

Актуальность темы исследования. Современное украинское общество оказалось перед угрозой исчезновения слоя интеллигенции, который традиционно является хранителем и творцом науки, искусства, системы традиций и творчества в...

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ЯК СВОБОДА ВИБОРУ МОДЕЛІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку освіти спостерігається підвищений інтерес вітчизняних та сучасних фахівців і дослідників, щодо питання демократизації системи освіти, яка відкриває низку можливосте...

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДИТИНОЦЕНТРОВАНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства, переважання впливу медіа середовища на дитину над безпосередніми впливами дорослого актуалізується перехід від предметного центризму до...

АФЕКТИВНІ ФАКТОРИ СУМІСНОГО ЕМОЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Актуальність дослідження. На відміну від моделей соціального аналізу, які критикуються за те, що підсумовують та схематизують онтологію взаємодії суспільства, висновки наведеного нами аналізу ґрунтуються на соціальнофіло...

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ І КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку суспільства характеризується як етап інформатизації. Знання і інформація стають новим продуктом, який стає стратегічним товаром ринку. Для того, щоб виготовляти цей...

Download PDF file
  • EP ID EP383351
  • DOI 10.33930/ed.2017.5007.1-5
  • Views 152
  • Downloads 0

How To Cite

Denys Aleksandrov (2017). КОНСТРУКТИВІСТСЬКА ПАРАДИГМА ЯК ФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Освітній дискурс : збірник наукових праць, 1(1), 62-75. https://europub.co.uk./articles/-A-383351