ЛИРИКА МОСКОВСКОГО ПЕРИОДА В КОНТЕКСТЕ ЖИЗНЕТВОРЧЕСКОГО ПРОЕКТА ЭДУАРДА БАГРИЦКОГО
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
Мета нашої роботи – охарактеризувати лірику Едуарда Багрицького в контексті його життєтворчого проекту в московський період його творчості. Матеріалом дослідження слугували роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників з історії і теорії життєтворчості кінця ХІХ ст.–початку ХХ ст. (Н. Богомолова, Е. Бичкової, О. Вайнштейн, Д. Іоффе, А. Колесникової, А. Кулагіної, З. Мінц, Е. Обатниної, И. Янишевської), а також досліджен-ня, присвячені поезії і творчості Е. Багрицького (В. Азарова, И. Беспало-ва, К. Бугаєвої, И. Волгіна, И. Грінберга, М. Загребельного, С. Коваленко, Н. Кякшто, Е. Любаревої, А. Прохорова, И. Рождественської, М. Співак, С. Стратановського, А. Якобсона). Відійшовши від традиційного осмислення лірики Багрицького і розгля-нувши її в контексті життєтворчого проекту поета, ми отримали можли-вість передивитись закоренілі і часом помилкові уявлення про роль і місце поезії Е. Багрицького в літературі. В статті аналізується один з найважливіших творів Едуарда Багрицько-го «Вірші про поета та романтику», якому належить особливе місце в твор-чості московського періоду поета. Вивчення даного вірша є необхідним для правильного розуміння світогляду поета після переїзду до Москви. В цьому вірші Едуард Багрицький зображує перевтілення романтики наряду з суспільними змінами, які відбувалися під час московського періоду його творчості. Поет в котре підтверджує свою вірність романтиці і готовність служити їй на користь народу. Переїзд поета до столиці не привів до змін в його побут і поведінковій стратегії, але приніс емоційну напругу і зіткнення з новими реаліями після-революційної дійсності. Багрицький залишається вірний утопічним ідеа-лам, розкриває протиріччя між ідеальним і реальним.
Authors and Affiliations
А. Г. Шевченко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP542440
- DOI -
- Views 73
- Downloads 0
ФОЛЬКЛОРНЫЕ ТРАДИЦИИ В СКАЗКЕ ЛЕОНИДА ФИЛАТОВА «ПРО ФЕДОТА-СТРЕЛЬЦА, УДАЛОГО МОЛОДЦА»
У статті досліджуються фольклорні традиції, які визначають специфіку жанрової природи казки Л. Філатова «Про Федота-стрельца, удалого молодца». На основі аналізу чарівно-романтичної літературно-казкової форми виділені ха...
THE PECULIARITIES OF FORMING OF ANTROPOCETRE IN UKRAINIAN NOVEL STUDY OF SECOND HALF OF XIX CENTURY
У статті проаналізовано особливості конструювання антропоцентру в українській романістиці другої половини XIX століття в зв’язку з посиленням тенденції до гомоцентризації, що й визначило мету й сферу обсервації студії. Р...
ФОЛЬКЛОРНАЯ ТРАДИЦИЯ КАК ИСТОЧНИК ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНОГО ЗАИМСТВОВАНИЯ В АНГЛИЙСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
Інтертекстуальність є невід’ємною частиною культури і ознакою літе-ратурної діяльності. У сучасній науці теорія інтертекстуальності базується на розумінні про-цесу літературного розвитку як постійної взаємодії текстів і...
ОБРАТНЫЙ ЭКФРАСИС В РОМАНЕ Д. РУБИНОЙ «БЕЛАЯ ГОЛУБКА КОРДОВЫ»: МИР КАК ТЕКСТ
За ознакою оригінал – підробка (копія) у статті виділено кілька груп екфрастичних описів. У першу входять сфальсифіковані головним героєм роману Кордовін картини відомих живописців. До другої ми відносимо ро-боти самого...
ТЕАТР ФИЛОСОФСКИХ ОБОБЩЕНИЙ Ф.Г. ЛОРКИ И А.П. ЧЕХОВА
Статтю присвячено проблемі взаємовпливу іспанської драматургії Ф.Г. Лорки і російської драматургії А.П. Чехова. В роботі аналізуються персонажі, сюжетні ходи і психологічні роздуми двох авторів над долями особистості в к...