MEANS OF VERBALIZATION OF THE MIND CONCEPT IN MODERN ENGLISH DISCOURSE
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 18
Abstract
The article covers the main means of verbalization of the MIND concept as one of major emotional concepts in Modern English. On analyzing lexicographic sources thoroughly, there has been made a conclusion about the main meanings of the synonymous and antonymous words of the mind substantive. In addition, we can judge about the MIND concept structure, its core and periphery. We can refer the concept main features to the core, and additional and figurative ones to its periphery. Когнітивна лінгвістика розглядає функціонування мови з точки зору когнітивної діяльності та вивчає когнітивні механізми та свідомість людини крізь призму мовних явищ. Когнітивній лінгвістиці та її поняттю – концепту – присвячено дослідження як зарубіжних (C. Goddar, R. S. Jackendoff, R. W. Langacker, A. Wierzbicka), так і вітчизняних учених, серед яких на увагу заслуговують роботи останніх років, а саме А. М. Приходько (досліджуються концепти та концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики), Н. В. Таценко (концепт аналізується як ключове поняття когнітивної лінгвістики), О. Томенюк (увага приділяється когнітивному підходу до аналізу мовних явищ), Г. М. Удовіченко розглядає місце когнітивної лінгвістики у сучасному мовознавстві. Оскільки концепти є матеріальні та емоційні, останні, на наш погляд, відіграють більш рушійну роль у житті людини, тому і вирішено детальніше розглянути та проаналізувати засоби вербалізації концепту MIND (як одного з головних емоційних концептів) у сучасному англомовному дискурсі, взявши за основу визначення емоційного концепту M. O. Красавським «як етнічно, культурно обумовлене, структурно-змістове, лексично та / або фразеологічно вербалізоване утворення, що базується на певній поняттєвій основі, що включає в себе, окрім самого поняття, образ, культурну цінність». Ретельно проаналізувавши лексикографічні джерела, можемо зробити висновок, що лексема mind як іменник має 14 лексико-семантичних варіантів, 4 з яких співпадають у словниках, що бралися за основу аналізу; дана лексема як перехідне та неперехідне дієслово має 18 лексико-семантичних варіантів. Крім того, дослідження показало, що у лексеми mind є додаткові значення, які включають у себе 11 лексико-семантичних варіантів. Аналіз показав, що лише 8 лексико-семантичних варіантів можуть формувати субфрейми завдяки деривативам лексеми mind. Відповідно, враховуючи значення субстантиву mind, можемо зробити висновок, що його узагальнене значення зводиться до значень «mind», «thought», «feeling», «consciousness» та «common sense». Тому всі ідіоми, які включають в себе субстантив mind, поділяються на такі слоти: а) «a mental process», б) «memory», в) «mental state», г) «hesitation», д) «motivation», е) «agreement». Після порівняння субфреймів субстантиву mind та фразеологічних одиниць з ним бачимо, що вони перетинаються у значеннях «mental process», «memory» and «mental state», які належать до емоційної сфери. Крім того, аналіз дозволяє зробити висновок про те, що основними значеннями синонімічних слів субстантиву mind є слоти «capacity», «intelligence», «brain», «mental ability», «reason», «disposition», які доповнюють та покращують його основне значення. Значення «materiality» і «matter» переважають серед антонімів субстантиву mind. Таким чином, субстантив mind та його синоніми належать до нематеріальної, духовної сфери, у той час як його антоніми є прерогативою тільки матеріального світу. Крім того, значення «substance» вказує на сам мозок, його «сіру» речовину, завдяки якій відбуваються психічні процеси у мозку людини. Отже, після порівняння всіх значень субстантиву mind, можемо говорити про структуру концепту MIND, його ядро та периферію: основні значення складають його ядро, додаткові та образні – периферію.
Authors and Affiliations
Svitlana Melnyk
РЕКОНСТРУКЦІЯ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
У статті досліджено системну стабільність функціонування словникового складу середньоанглійської мови і його діалектичну єдність із розвитком відповідно до універсальних законів діалектики і загальних тенденцій мовної ев...
Літературні дискусії другої половини ХІХ ст. як спосіб генерування нових мистецьких ідей
У статті розглядаються основні ідейно-естетичні концепти літературно-критичних виступів і дискусій, представлених іменами І. Нечуя-Левицького, І. Франка, С. Єфремова, Б. Грінченка, М. Грушевського. Окрім того, автор роби...
THE ESSENCE OF NEOLOGISM AND ITS INSTRUCTIVE VALUE IN THE LEARNING PROCESS
The present paper is aimed explaining the nature of neologism by focusing on the various kinds of neologisms, like nonce words, blends, portmanteau and buzzwords; presenting examples of nonce words, blends, portmanteau,...
МОРАЛЬНІ ІМПЕРАТИВИ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО ПОРОЗУМІННЯ В НОВЕЛІ М. МАТІОС «АПОКАЛІПСИС»
У статті на прикладі представників українського та юдейського етносів проаналізовано моральні імперативи міжнаціонального порозуміння в новелі М. Матіос «Апокаліпсис». Соціокультурна дихотомія «свій» / «чужий» між україн...
Дихотомічна модель хронотопу в новелістичному циклі Уласа Самчука «Віднайдений рай»
У статті розглядається новелістика Уласа Самчука в контексті літературної практики модернізму. Особлива увага зосереджується на виокремленні та розгляді дихотомічної моделі часопросторового континууму як засобу художньог...