МЕТА-МАРКЕРИ АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті йдеться про поняття рефлективності та зв’язок метапрагматичної й рефлексивної функцій. Представлені результати метапрагматичного аналізу дискурсу у контексті теорії рефлексивності. Звертається особлива увага на рефлексивні маркери й метапрагматичні функції, які вони виконують в академічному дискурсі, та на визначення специфіки їхнього вживання в зазначеному дискурсі. Установлено, що на вибір мета-засобів в академічному дискурсі впливають дві частково взаємовиключні тенденції: з одного боку, цьому дискурсу притаманна спрощеність в словесному оформленні висловів під впливом розмовного стилю мовлення; з іншого – властиві ознаки «науковості», що проявляється у необхідності говорити чітко, послідовно і зв’язно. З'ясовано, що риси розмовного й наукового стилів в академічному дискурсі найяскравіше проявляються при аналізі рефлексивних маркерів. Зокрема, до елементів розмовного стилю мовлення відносяться, в першу чергу, адресантно-орієнтовані метакомунікативи, включаючи структури з 'Let', та адресатно-орієнтовані метакомунікативи, що вирізняються мета-питаннями. «Науковості» академічному дискурсу надають нейтральні структури у плані їхньої адресат-/адресант-орієнтованості, як наслідок той звучить безпристрасно й об’єктивно. This article focuses on the notion of reflexivity and the interrelation of metapragmatic and reflexive functions. The results of discourse metapragmatic analysis in the scope of reflexivity theory are presented. Special attention is paid at the reflexive markers, and the metapragmatic functions they perform in academic discourse, with an emphasis on the specifics of their use in this discourse type. It is found out that two opposing tendencies influence on the choice of meta-units in academic discourse: on the one hand, this discourse is characterized by the simplicity in the word choice and structure of utterances, determined by the conversation style of speech; on the other hand, it possesses the features of scientific discourse which is demonstrated by the speakers’ attempts to speak clearly, coherently and cohesively. It is proved that the traits of conversational and scientific styles in academic discourse are best seen when reflexive group of meta-markers is analyzed. Reflexive meta-markers are introduced by peculiar structures which consist of personal pronouns and stative verbs, mostly of mental activity, sense perception and speaking. In relation to specifics of academic metadiscourse, the research data show that most typical for this discourse type, from the point of view of its reflexivity, are addresser-oriented meta-units, especially structures with 'Let', which characterize the conversational style of speech; as well as neutral (on the account of its addresser-/addressee-orientation) meta-units, adding some scientific features to academic discourse, as a result the latter sounds impartial and objective. Not so characteristic of academic discourse are addressee-oriented meta-units except for some imperative structures and meta-questions.
Authors and Affiliations
Ярослава Гнезділова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP632237
- DOI -
- Views 84
- Downloads 0
ВИТОКИ ПОЛІТИКИ ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКИМ УРЯДОМ У XVIII СТОЛІТТІ
Розвідка присвячена питанню правового статусу української мови в Російській імперії у ХVIII ст. Досліджуються витоки політики обмеження і заборони української мови за часів реформ Петра І та Катерини ІІ. Запропонований...
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КОНЦЕПТУ НАВЧАННЯ У СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ
Дослідження проведено у руслі антропоцентричної наукової парадигми, у межах якої людина є центром світобудови, мовні явища розглядаються у межах тріади “мова, людина та культура”. У статті висвітлені актуалізовані компон...
EDUCATING GLOBAL CITIZENS AT A FOREIGN LANGUAGE CLASS
Зміна географічних і культурних кордонів викликала дедалі більшу занепокоєність серед країн щодо підвищення рівня обізнаності про важливість освіти людей стати "громадянами світу". Наголошується на важливому внеску вчите...
ЮРІЙ БОЙКО-БЛОХИН ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ КРИТИК
У дослідженні показана системна цілість творчої спадщини Юрія Бойка-Блохина. Як учений (літературознавець, філософ), публіцист, він сприймав, а тому й трактував об’єкт своїх праць крізь призму актуальних ідейно-політични...
ПЕРЕСОНАЖНЕ МОВЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ ЯК ДИСКУРСИВНА СКЛАДОВА ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ І. БАХМАНН)
Стаття присвячена особливостям аналізу дискурсу художнього тексту на прикладі оповідань австрійської письменниці Інгеборг Бахманн. Особлива увага приділяється персонажному мовленню, як вагомій складовій авторського ідіос...