МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Метою статті є реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Протагора про те, що "людина є мірою усіх речей" до реконструкції релігійної сфери культури. Я виходжу з того, що кожна історична спільнота людей має набір властивих їй уявлень про принципи реальності, на підставі яких виникають унікальні "всесвіти смислів". Історичний простір набуває антропологічних властивостей, які визначають специфічну міфологію відповідних суспільств, а також їх духовних спадкоємців. Зокрема, релігійні моделі Стародавньої Греції та Стародавнього Риму справили величезний вплив на формування світогляду християнської цивілізації Заходу. Наукова новизна. Мультисюжетність олімпійської міфології сприяла різноманіттю форм вираження грецького генія, який проявив себе в різних областях культурної діяльності, котрі не зводилися до політичної, філософської або релігійної єдності. Бідність римської міфології компенсувалася чітким усвідомленням єдності громади, яка при всіх історичних перипетіях завжди залишалося незмінним ідеалом, і мислилась як відображення єдності небес. Ці два підходи до божественного визначили формування двох взаємодіючих, але концептуально різних антропологічних парадигм Античності. Висновки. Західні концепції божественності є інваріантами двох основних теологічних концепцій – "грецької" (натуралізм та язичництво) і "римської" (трансценденталізм і генотеїзм). Йдеться про ідеальні типи, тому ці дві тенденції можуть співіснувати в одному суспільстві. Римський тренд продовжила реалізовувати антиримська релігія, яка прийняла римські форми і римське ім’я. Іконоборство було візантійським варіантом Реформації, який просували імператори-ісаврійці та який був провалений завдяки сильному еллінському натуралістичному лобі. Сучасні "римляни" прагнуть позбутися останніх елементів релігійного натуралізму, а сучасні "греки" намагаються зберегти еллінські елементи в християнстві. Патерни можуть трансформуватися, але спостережливий погляд все ж зможе ідентифікувати їх родовід. Розроблена модель дозволяє глибше зрозуміти культуру як двох античних суспільств, так і світогляд західної людини.
Authors and Affiliations
A. V. Halapsis
ON THE THRESHOLD OF TECHNOLOGICAL SINGULARITY: HUMAN READINESS TO THE NEW STAGE OF EVOLUTION
Purpose. The study is aimed at a philosophical analysis of the state of humanity’s readiness for technological singularity, the definition of the concept of postbiology and the investigation of ways to bring the populati...
ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ ЩОДО ТИПОЛОГІЇ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ДО ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙ УКРАЇНЦІВ)
Мета. Стаття присвячена обміркуванню окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Йдеться про певні моделі, що виформовують світоглядно-смислові модуси люди...
МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ
Метою статті є реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Прота...
CIVILIZATIONAL AND INSTITUTIONAL ASPECTS OF NATIONAL SELF-IDENTIFICATION IN UKRAINE: PHILOSOPHICAL-ANTHROPOLOGICAL APPROACH
Purpose. This article clarifies the significance of the person’s social self-identification as a basis for civilization and institutional explanation of national self-identification in Ukraine. Theoretical basis. The aut...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕНДЕРНОЇ ДИХОТОМІЇ ДУХУ I ТІЛА В ФІЛОСОФІЇ ТА КУЛЬТУРІ ПОСТМОДЕРНУ
Мета. Виділення теоретичних підстав концептуальної реконструкції дихотомії "дух-тіло"у смисловому полі філософії та культурі постмодерну; визначення місця даної дихотомії у процесах переходу філософії від некласичної до...