НИЗОВЫЕ ФОРМЫ КУЛЬТУРЫ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ ПИСАТЕЛЕЙ ЮГА США XX ВЕКА: СОЦИАЛЬНЫЙ, НРАВСТВЕННЫЙ, ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТЫ
Journal Title: Сучасні літературознавчі студії - Year 2017, Vol 14, Issue 1
Abstract
У статті розглядаються особливості функціонування низових форм культури у творчості представників “південної школи” літератури США XX століття Е. Колдвела, Ю. Велті та Ф. О’Коннор. Аналіз системи образів і просторово-часової організації зразків малої прози цих авторів дає підстави зробити висновок, що ярмарки, шоу “фріків”, “видовищні лінчування” стали важливим елементом південного художнього дискурсу, дозволили авторам-південцям вирішувати низку ідейно-художніх завдань, таких як відтворення картини регіональних традицій і побуту, критика кризових явищ в сегрегованого патріархальному південному суспільстві, розкриття трансформаційного потенціалу особистості. Простежується функціонування категорій тілесності та іншості в художній тканині оповідань, акцентується проникність кордону між глядачами та учасниками шоу. The article deals with the problem of representation and functioning of various forms of ‘low’ culture in the works of authors associated with the 20 th c. literature of the American South, such as Erskine Caldwell, Еudora Welty and Flannery O’Connor. The analysis of the system of characters, temporal and spatial characteristics in the representative short stories by these authors allowed identifying carnivals, sideshows and spectacular lynching as important elements in Southern literary discourse. Representation of various forms of mass entertainment became for Southern authors an important tool to create a realistic image of life in the South, to offer a critique of Southern class, race and gender hierarchies, to represent personality growth and transformation. The categories of corporality and otherness, as well as the dichotomy of viewer/performer are foregrounded in the analysis of the short stories’ narrative fabric.
Authors and Affiliations
Ирина КУДРЯВЦЕВА
КОНЦЕПТ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В ПРОЗІ ДАГЛАСА Р. ХОФШТАДТЕРА: “ГЕДЕЛЬ, ЕШЕР, БАХ: ЦЯ БЕЗКІНЕЧНА ГІРЛЯНДА”
В центрі уваги статті незвичайна побудова книги Дагласа Р. Хофштадтера: “Гедель, Ешер, Бах: ця безкінечна гірлянда”. Твір побудовано як контрапункт між Діалогами і Главами. За допомогою такої структури автор вводить нові...
ЛИТЕРАТУРНЫЕ ИГРЫ ЭДВАРДА П. ДЖОНСА
У статті досліджуються твори відомого афроамериканського письменника, лауреата Пулітцерівської премії і премій ПЕН Ернеста Пола Джонса, в яких він звертається до минулого і сучасного чорних американців, використовуючи оп...
ПРИМУСОВИЙ НАРАТИВ У ПОВІСТІ П. С. БІГЛА “ОСТАННІЙ ОДНОРІГ”: ФІГУРИ І ПРАВИЛА ГРИ
Об’єкт аналізу — повість П. С. Бігла “Останній Одноріг”. Досліджуються конструктивні й онтологічні особливості авторського світу повісті, інтертекстуальні зв’язки твору. Особливу увагу приділено функціонуванню в ньому та...
ТІЛЕСНИЙ ТРІКСТЕР (САМО) ІДЕНТИЧНОСТІ (на матеріалі роману Дж. Юдженідеса „Мідлсекс”, 2002)
Буремний вирій початку ХХІ століття затягує індивіда у своєрідну онтологічну гру, однією з ключових фігур якої стає тіло. Тіло й власне тілесність набуває амбівалентного характеру і стає беззаперечним трікстером свого ча...
ШУТЫ, ТРИКСТЕРЫ, ДВОЙНИКИ И ИГРОВАЯ КУЛЬТУРА В ТВОРЧЕСТВЕ СИЛЬВИИ ПЛАТ
У своїй творчості Сильвія Плат неодноразово звертається до міфологічних і казкових образів. Персонажі, пов’язані з низовою, народною культурою, нечисленні і виникають переважно у ранній творчості поетеси. Але навіть Джок...