Оптимізація методу обмеження черевної порожнини для пролонґації перитонеального діалізу в експерименті
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2019, Vol 1, Issue 25
Abstract
Вступ. Відомо, що в очеревині є місця, в яких секреторнорезорбтивні процеси відбуваються в сотні разів активніше, зокрема, дуґласів і піддіафраґмальний простір, які несуть основне навантаження в процесі перитонеального діалізу. В науковій літературі описано випадки успішного й тривалого курсу перитонеального діалізу у хворих із виключенням, через спайковий процес, великої площі очеревини. Ми запропонували застосовувати лапароскопічне відмежування (консервацію верхнього поверху очеревини) за допомогою лапароскопічної пексії великого чіпця до парієтальної очеревини на рівні пупка. Основна проблема в цьому випадку – формування герметичних поверхів очеревини без сполучення між собою, чого можна досягти лапароскопічною пексією великого чіпця до парієтальної очеревини на рівні пупка. Мета. Експериментально вдосконалити метод фіксації великого чіпця до парієтальної очеревини для пролонґації процедури перитонеального діалізу. Матеріали й методи. Проведено експериментальне дослідження на 60 щурах лінії Wistar. Основна ґрупа (ОҐ) – 30 щурів, яким верхній і нижій поверхи відмежовували за допомогою запатентованого лапароскопічного зшивача з використанням біозварювальних технолоґій. Ґрупа порівняння (ҐП) – 30 щурів, яким верхній і нижній поверхи відмежовували підшиванням великого чіпця до парієтальної очеревини неперервним швом поліґліколідною ліґатурою розміром 40. Усім щурам через окремі контрапертури в спині встановлено 2 м’яких поліхлорвінілових дренажі у верхній і нижній поверхи черевної порожнини. Через 14 діб щурам вводили в «нижній» дренаж 5,0 мл 0,9% фізіолоґічного розчину зафарбованого брильянтовим синім. Через «верхній» дренаж вводили 3,0 мл 0,9% фізіолоґічного розчину, якщо після аспірації виявляли брильянтовий зелений, то герметичності не було. Також оцінювали міцність сформованого рубця, як функціонально, так і гістолоґічно. Функціональна проба полягала у визначенні та порівнянні тиску рідини, який розгерметизовує поверхи. Для цього в нижній поверх уводили забарвлений розчин, починаючи з 5,0 мл, і поступово додавали по 0,5 мл із разовою контрольною аспірацією з верхнього поверху. Також порівнювали час, який необхідний для проведення оментопексії, гістолоґічні репаративні властивості очеревини і чіпця на 1-шу, 3-тю, 7-му й 14-ту добу експерименту. Результати. Середня тривалість проведення в експерименті оментоперитонеальної пексії в ОҐ становила 19,0 ± 70,0 хв, а у ҐП – 35,0 ± 14,0 хв. На 1-шу і 3-тю добу кількість лейкоцитів у крові щурів обох ґруп не відрізнялася, однак на 7-му добу в ҐП цей показник був нижчим, ніж в основній, а на 14-ту добу показники майже вирівнялися, однак незначно вищими були показники в ОҐ. Гістолоґічні ознаки: у щурів ОҐ чітко візуалізується некротичний струп з активною лейкоцитарною інфільтрацією; у щурів ҐП були незначні запальні процеси, лейкоцитарна інфільтрація. На 3-тю добу після хірурґічного втручання у щурів ОҐ наявні активний фаґоцитоз опікового струпа, багато лейкоцитів і еритроцитів, ознаки проліферації з фібробластами у вогнищі з’єднання, тоді як у щурів ҐП навколо ліґатури помітні лейкоцити, помірна кількість макрофаґів, поодинокі еритроцити. На 7-му добу в ОҐ визначалися активні проліфераційні процеси, опіковий струп майже зник, сформувався інфільтративно-проліферативний тяж із вираженою судинною сіткою, множинними фібробластами. Водночас у ҐП гістолоґічні ознаки були без значних змін, формувалися поодинокі судини. На 14-ту добу в ОҐ наявні зрілі сполучнотканинні елементи поряд із молодими фіброцитами, еластичні волокна та фібробласти. У ҐП спостерігалися слабо виражені ділянки формування сполучної тканини навколо ліґатури. Отже, у щурів ОҐ формується міцне з’єднання чіпця з парієтальною очеревиною, тоді як у щурів ҐП з’єднання тримається лише завдяки ліґатурі. Порівняння герметичності у щурів ОҐ показало задовільний результат у 48 випадках (96,0 %), у щурів ҐП – у 32 випадках (64,0 %). Порівняння функціональних можливостей з’єднання показало, що в ОҐ початкова точка розгерметизації починалася з 7,0 мл, а 100,0 % розгерметизації відбувалося за 11,5 мл. У ҐП розгерметизація відбувалася, починаючи з 6,0 мл і в 100,0 % наставала після введення 8,5 мл. Висновки. Застосування біозварювального приладу дозволяє поліпшити методику обмеження черевної порожнини для пролонґації перитонеального діалізу і забезпечити формування надійного з’єднання між чіпцем та парієтальною очеревиною, яке на 74,5 % міцніше ніж ліґатурне.
Authors and Affiliations
A. Kebkalo, V. Hrianyla, I. Yatsyk
Рівень 25(OH)D в сироватці крові хворих із полісуглобовою формою ревматоїдного артриту та його залежність від деяких клінічно вагомих показників
За останні роки значно зросла зацікавленість впливом вітаміну D на орґанізм людини та його зв’язком із виникненням та перебігом ревматоїдного артриту (РА). Досліджено рівень 25(OH)D в сироватці крові пацієнтів із полісуг...
Уміст деяких про- і протизапальних чинників крові та інсулінова резистентність у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією, вплив на них омеґа-3 поліненасичених жирних кислот
Вступ. Кардіоваскулярна автономна нейропатія (КВАН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу характеризується ураженням нервових волокон парасимпатичного і симпатичного відділів веґетативної нервової системи. Її вважаю...
Lipid Peroxidation and Antioxidant System in Men with Urogenital Lesions after Stomach Resection
Introduction. For the treatment of complicated peptic ulcer (PU) of gastroduodenal zone (GDZ) gastrectomy (GE) is still preferred, but in 78.3% of operated post-gastrorectomy disease (PGD) occurs, which can be in a form...
Methodology of the Treatment of Pulmonary Tuberculosis
Introduction. Despite the significant successes of tuberculosis treatment, the epidemiological situation, which practically does not show a probable improvement ща the main epidemiological parameters, remains anxious. Ai...
Содержимое некоторых вазоактивных гуморально-метаболических факторов у больных циррозом печени и их участие в патогенезе коморбидных синтропических поражений системы кровообращения
Введение. Цирроз печени - хроническое полиэтиологическое заболевания, относится к шести основных причин летальности пациентов в возрасте 35-60 лет. Тактику лечения и прогноз больных циррозом печени определяют прежде всег...