Особливості розвитку афективно-когнітивного компоненту в структурі емоційного інтелекту юнаків
Journal Title: Технології розвитку інтелекту - Year 2019, Vol 3, Issue 2
Abstract
Мета полягає у визначенні рівнів розвитку емоційного інтелекту учнів старших класів ЗЗСО та студентів 1-2 курсів ЗВО. Методи: 1) шкала «ідентифікація емоцій» (Дж. Майєра, П. Саловей і Д. Карузо «MSCEIT v. 2.0» в адаптації Е. Сергієнко та І. Ветрової); 2) показники сили та рухливості нервової системи (Є. Ільїн «Теппінг-тест»); 3) шкали інтелекту: LS, GE, AN, KL, RA, ZR, FS, WU (Р. Амтхауер «Тест діагностики структури інтелекту»); 4) фактори В – «Інтелект», М «Практичність – розвинута уява» (Р. Кеттелл «Методика багатофакторного дослідження особистості»); 5) шкали: «Потреба в пізнанні», «Прагнення до творчості (креативність)» (Н. Каліна «Опитувальник самоактуалізації особистості»). Результати. 1) афективно-когнітивний компонент у досліджуваних виражений на середньому рівні розвитку з загальною тенденцією його показників серед осіб юнацького віку до високого рівня; 2) здатність особистості до ідентифікації емоцій в юнацькому віці корелює: з силою та рухливістю нервово-психічної діяльності, інтелектуальними властивостями теоретичного і практичного інтелекту, здатністю до адекватного сприйняття актуальних ситуацій життєдіяльності, відкритістю до буттєвого пізнання; 3) відмінності афективно-когнітивного компоненту емоційного інтелекту між учнями старших класів та студентами виявляються в тому, що рівень здатності старшокласників до ідентифікації емоцій зумовлений властивостями практичного інтелекту та емоційно-вольовими особливостями особистості. Висновки: емоційний інтелект як процес складається з трьох етапів: сприйняття і аналізу емоційної інформації, вербалізації отриманої слабо диференційованої емоційної інформації, використання вербалізованої емоційної інформації для розуміння і регуляції емоційних станів.
Authors and Affiliations
Оксана Павлівна Лящ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP598818
- DOI -
- Views 120
- Downloads 0
Динаміка ідеального та реального “я” школярів у контексті їх особистісної ефективності
У статті проаналізовано результати дослідження образів “реальне Я” та “ідеальне Я” в учнів різних за рівнем особистісної ефективності груп на етапі переходу від молодшого шкільного до підліткового віку. Констатовано, що...
Експериментальне дослідження проектної діяльності
У статті визначено такі особливості проектної діяльності, як її творчій, а тому неможливий для остаточної формалізації характер, і разом з тим необхідність формалізації проекту за допомогою знакових форм; необхідність по...
Психологічна корекція емоційних станів працівників органів внутрішніх справ, що спричинюють психосоматичні розлади
В статті визначені основні завдання профілактики психосоматичних розладів працівників органів внутрішніх справ : 1) встановлення і класифікація стресорів, типових для певного фахового напряму професійної діяльності; 2) с...
Використання активних методів у розвитку професійної я-концепції психолога
У статті представлено фрагмент експериментального дослідження з проблеми формування професійної самосвідомості психолога. Зроблено акцент на можливості актуалізації процесу розвитку професійної самосвідомості психолога в...
Проблема розуміння у психології: на перетині когнітивних та емотивних,особистісних та ситуаційних вимірів аналізу
У статті розкриваються у своєму взаємозв’язку окремі вагомі ракурси проблеми психологічного дослідження розуміння, яка має свої витоки у напрацюваннях філософської герменевтики та сучасне продовження в рамках структуралі...