Паростки лікувальної справи тварин в Галичині
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 77
Abstract
Народна ветеринарія – важлива ділянка народного досвіду, що містить раціональні знання та практичні навики ліку-вання свійських тварин. Особливу увагу українці приділяли тим тваринам, від яких залежало успішне ведення господарства (коні, велика рогата худоба, свині, вівці). У народній ветеринарії використовувались в основному ті ж засоби, що і в народ-ній медицині. Найпопулярнішими були ліки рослинного походження. Часто рослинні ліки використовувалися у поєднанні з мінеральними речовинами, тваринними жирами. Народна ветеринарія нагромадила і певні знання про значення санітарії та гігієни для успішного догляду за свійськими тваринами. Для профілактики захворювань тварин не тримали у вогких чи холодних місцях, не давали пити застояну воду, періодично змінювали місце випасу і водопою, стежили за своєчасним під-ковуванням коней і волів. Під час війн у коней спостерігалися різні рани, нанесені холодною зброєю, забої, розтяги, травми тощо. Лікували ці рани вершники, використовуючи методи і засоби народної медицини. Для перев’язування травмованих кінцівок, а також як кровозупинні речовини використовували сухі й попередньо прокип’ячені овечу шерсть, грубе полотно, дьоготь, попіл, різні лікарські речовини та інші засоби. Після закінчення військових дій лікуванням травм у коней займалися народні цілителі, знахарі, а в основному – коновали, особливу увагу звертали на повноцінну годівлю, догляд за шкірним пок-ривом, копитами. Пастухам було відомо і про заразні хвороби, яким вони намагалися запобігти і лікувати їх, а також хвороби вимені, органів травлення і дихання. Пастухи намагалися найрізноманітнішими способами лікувати і паразитарні захворювання. Наприклад, фасціольоз (мотилицю) вони лікували галузками смереки, конопляним насінням, підсмаженим вівсом. Пастухи, скотарі, знахарі збирали, сушили, зберігали і застосовували лікарські трави при родах і травмах, вони займалися також кровопусканням. Для лікувальних цілей використовували кров, жир, жовч, кістковий мозок, молоко і молочні продукти, рослинні олії, тобто саме вони були першими ветеринарними фахівцями-лікарями. Велику роль в житті та побуті львівського міщанства відігравали хірурги-цирульники. Вони займались лікуванням, виготовляли ліки, пластирі, пускали кров, а також стригли і голили. Велика увага приділялася охороні людей від заразних захворювань.
Authors and Affiliations
В. Я. Присяжнюк
Розробка технології граноли профілактичного призначення з підви-щеним вмістом йоду
Стаття присвячена розробці технології сухих сніданків підвищеної харчової цінності для профілактики дефіциту йоду та йо-го несприятливих наслідків у населення України. Метою дослідження є наукове обґрунтування і розробка...
Зоогігієнічні умови виробництва яловичини від різних генотипів та її економічна ефективність
Дослідженнями встановлено, що зоогігієнічні умови утримання піддослідного молодняку за параметрами утримання у стійловий період в основному відповідають відомчим нормам технологічного проектування скотарських підприємст...
Оцінка параметра Грюнайзена гексаборидів металів
В основу оцінки параметра Грюнайзена γ покладено співвідношення ( θД — характеристична температура Де-бая, V – молярний об’єм), з якого випливає математичний вираз . В попередніх публікаціях для визначення θД використ...
Продуктивність молодняку кролів за різних рівнів метіоніну в комбікормах
У статті подано результати експериментальних досліджень щодо встановлення впливу різних рівнів метіоніну в комбікормі на продуктивність молодняку кролів, яких вирощують на м’ясо. Дослідження проводились в умовах проблемн...
Патоморфологічна характеристика хламідіозу в котів
У роботі надані результати вивчення морфологічних особливостей патологічних процесів в органах і тканинах загиблих за хламідійної інфекції котів. Проведено дослідження трупів (n = 8) котів різних порід віком від 3-х до 6...