Перспективи трансгенних рослин у агросфері Львівщини
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2019, Vol 21, Issue 90
Abstract
У роботі розглянуто стан та перспективи використання трансгенних рослин у сільському господарстві Львівської області. Трансгенні рослини є різновидом генетично модифікованих організмів, одержаних біотехнологічними методами із використанням транс-переносу (між неспорідненими видами) генів. Протягом останніх років такі культури набули значного поширення у світі; переважна більшість площ сої, кукурудзи та значна інших культур засіяні ГМ сортами. У країнах ЄС відсутнє широке сприйняття таких культур та є суттєві обмеження на їх поширення. У ЄС дозволено близько 70 видів ГМО, у тому числі чимало декоративних продуктів (квіти), та близько 58 ГМО для використання у харчових продуктах та кормах. Загалом у світі зареєстровано і допущено до промислового виробництва продуктів харчування та кормів 168 ліній генетично модифікованих рослин: кукурудзи, ріпаку, бавовни, картоплі, сої, рису, томатів, пшениці та інших. У нашій країні також є певний досвід отримання трансгенних організмів. За неофіційними даними, в Україні трансгенні 60–70% сої, 10–20% кукурудзи, 5% – ріпаку. У найближчій перспективі Україні слід виробити однозначну концепцію ставлення до ГМО, відсутність якої ускладнює планування напрямів діяльності агро-сектору. У Львівській області є перспективи вирощування ГМ сортів сої, кукурудзи та соняшнику. Вирощування ГМ соняшнику порівняно зі звичайним буде мати обмежені конкурентні переваги. З інших культур, на виробництві яких спеціалізується область, можна відмітити картоплю, ГМ сорти якої використовують переважно для технічних потреб, та пшеницю, ГМ сорти якої ще не були достатньо апробовані. На світовому ринку існує попит на генетично модифіковані культури, за оцінками близько 68% українських агрохолдингів заявляють про бажання та можливості вирощувати ГМ культури за їх легалізації в Україні.
Authors and Affiliations
Р. П. Параняк, Б. М. Калин, Б. В. Гутий
Порівняльна характеристика 3–4-річних самиць райдужної форелі, вирощених в умовах індустріального господарства «Слобода-Банилів»
Раціональне ведення форелевого господарства потребує створення якісних продуктивних маточних стад, які повинні максимально задовольняти вимоги господарств у здоровому життєстійкому посадковому матеріалі. Разом з тим чис...
Особливості геному великої рогатої худоби
Boss taurus – не лише важливий сільськогосподарський вид, який протягом останніх 8–10 тисяч років з моменту одомашнення слугує людству надійним джерелом молока, м’яса, шкіри, тварини великої рогатої худоби є вдалим об’єк...
Страхування туристичної діяльності в Україні
В теперішній час в Україні користується великим попитом туристичне страхування, адже за останні роки спостерігається велика тенденція збільшення кількості осіб, які подорожують за кордон. Причина такого росту у сфері тур...
Проблема контролю зеранолу – стимулятора росту жуйних у яловичині
З інтенсифікацією тваринництва та зростанням потреб населення у м’ясі виробники з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин широко застосовують різні кормові добавки: амінокислоти, мінеральні речовини,...
ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОЛОГІЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ І МІКОБАКТЕРІОЗАХ
У статті висвітлюється проблема діагностики, боротьби і профілактики туберкульозу великої рогатої худоби. За останні 30-40 років при дослідженні великої рогатої худоби на туберкульоз масово почали виділяти реагуючих на т...