ПЛАГІАТ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Метою статті є визначення плагіату як антропологічного і соціального феномену. Теоретичний базис. Для експлікації первинного значення термінів, якими позначався феномен плагіату, автор провів аналіз автентичних історико-філософських і літературних текстів у відповідних до теми дослідження частинах. Для досягнення мети було використано методи і принципи соціально-філософського і філософського-антропологічного досліджень, зокрема: соціального детермінізму та антропологічної інтерпретації феноменів людського життя (О. Больнов). Наукова новизна полягає: 1) в уточненні термінологічної еволюції щодо позначення феномену плагіату; 2) у запропонованій автором філософсько-антропологічній характеристиці мотивів й особистісних рис суб’єкта плагіату (плагіатора). Висновки: 1. Плагіат як практика і плагіат як термін тривалий час існували нарізно. З номінатем, якими позначалась відповідна практика, Рlagium мав своїми попередниками грецьку Λογοκλόπία і латинську Furta. Генезис модерної семантики терміну "плагіат" відбувався протягом тривалого часу як процес зміни номінативних значень через ускладнення семантичної структури слова до переінтеграції. 2. Аналіз історико-філософських і літературних джерел з "кейсу Емпедокла" і "кейсу Фідентіна" дозволив реконструювати антропологічні характеристики названих осіб як плагіаторів: обох спонукало до вчинення плагіату марнославство у поєднанні з: або тимчасовою обмеженістю здібностей до інтелектуальної творчості (Емпедокл у статусі учня), або константною обмеженістю здібностей до літературної творчості (Фідентін). Вчинення плагіату було також зумовлено невисокими моральними якостями обох, що дозволяє вважати плагіат одним із проявів інтегральної характеристик особи. 3. Марнославство, яким мотивується вчинення плагіату, є однією з маніфестацій потреб у повазі, шануванні, соціогенних за своєю природою, але на відміну від наступного, вищого, щабля в ієрархії базових потреб (А. Маслоу), з необхідністю не передбачає самовдосконалення людини. Тому плагіатор не переходить на рівень потреби в самоактуалізації, засобом задоволення якої є творчість у розмаїтті її видів, "застрягнувши" на задоволенні потреб нижчого рівня. 4. Плагіат є амбівалентним феноменом через те, що, попри антропологічні особливості суб’єктів плагіату, його онтологічні підвалини вкорінені в соціальній природі людини.
Authors and Affiliations
T. S. Parkhomenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449484
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150790
- Views 103
- Downloads 0
ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослідження – обґрунтування розвитку туризму в контексті задоволення потреб людини згідно із теорією життєвого простору особистості. Методологія. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження є положення...
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Мета. Стаття присвячена розгляду тілесності як атрибутивної ознаки пластичного мистецтва в Античному мистецтві, Середньовіччі, Відродженні, модернізмі й постмодернізмі. Теоретичний базис. Історичний розвиток мистецтва ро...
СУЧАСНІСТЬ І ВІЙНА: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПОЛЕМОЛОГІЇ
Вступ. Щоб зрозуміти причини воєн і конфліктів, які, на жаль, все більше охоплюють сучасну цивілізацію, нам необхідно використовувати міждисциплінарний підхід. Дослідження воєн, який рідше називають полемологія – це муль...
THE PHENOMENON OF NEGATIVE EMOTIONS IN THE SOCIAL EXISTENCE OF HUMAN
Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the...
ОСОБИСТІСНІ МОТИВИ ФІЛОСОФУВАННЯ: КАРТЕЗІЙ ТА К’ЄРКЕГОР
Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обо...