Projections of deglobalization in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету.Серія: Економіка - Year 2018, Vol 8, Issue 15
Abstract
The article is devoted to a study deglobalization processes in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism. The main drivers of deglobalization are defined as follows: the slowing trade growth and the falling world trade; disintegration processes; use of trade restrictions provoking trade wards; non-equivalent conditions of trade and, in a broader sense, the aggravating conditions of trade, provoking political debate about the need to pursue the policy of economic nationalism; high market uncertainties and the ongoing change in the global economic activity in favor of countries with emerging markets; the decreasing consolidation capacities of the policy generated by international institutes. Стаття присвячена дослідженню проекцій деглобалізації в сучасних міжнародних економічних відносин в контексті парадигми глобалізму. До основних рушійних сил деглобалізації нами віднено: slowing trade growth and falling world trade; процеси дезінтеграції; використання торгових обмежень, що провокують торгові війни; нееквівалентні умови торгівлі та у більш широкому сенсі погіршення умов торгівлі, які провокують політичні дискусії щодо необхідності проведення політики економічного націоналізму; значну невизначеність на ринках і подальші зрушення глобальної економічної активності у бік країн з ринками, що формуються; зменшення консолідаційного потенціалу політики, що продукується міжнародними інститутами. Стверджується, що процес деглобалізації є цілком закономірною тенденцією, яка слідує фазі глобалізації. Основними причинами цієї тенденції є неоднорідний розподіл вигод глобалізації, зростаючої нерівності, втрати робочих місць, особливо в розвинених країнах, збільшення попиту на протекціоністські заходи в усьому світі, а також зростання популістських лідерів у світі. Найбільше від деглобалізації страждають найменш розвинені країни, оскільки перелаштувавши свою економіку під процес глобалізації, їм найважче справитись з раптовими змінами, які здебільшого ініційовані найбільш розвиненими країнами. В цьому контексті цікавою є позиція США, які поступово намагаються відійти від координаційних позицій у світовій економіці, максимально занурившись у процес деглобалізації шляхом посилення протекціонізму та виходу з низки угод (Кліматична Призька угода) чи перервання/згортання інтеграційних намірів (Трансатлантичне партнерство та НАФТА). Втім, перебуваючи наразі на етапі розгортання третьої хвилі деглобалізації, світова економіка ще важко пристосовується до нових тенденцій, але й ймовірність їх згортання, як показує історія, – це лише питання часу. Головним завданням тут є балансування під час зміни цих хвиль з метою залишитись на плаву - як мінімум і отримати якнайбільше економічних та політичних вигод – як максимум.
Authors and Affiliations
Nataliia Reznikova, Oksana Ivashchenko
Формирование единого экономического пространства в рамках ЕврАзЭс : внешнеторговые и экономические аспекты
В статье исследованы особенности развития региональной экономической интеграции в рамках Евразийского экономического сообщества. Проведен анализ динамики развития внешнеторговой деятельности государств-членов и стран-наб...
Основні механізми й інструменти фінансово-економічної політики держави
У статті розглянуто сутнісні характеристики та особливості використання основних інструментів фінансово-економічної політики держави у сфері підтримки підприємницької діяльності. Проаналізовано різновиди субсидій, які мо...
ССЕ: від наївної утопії до соціально-професійної інтеграції (досвід країн ЄС)
У статті проаналізовано концепцію соціальної і солідарної економіки, як систему, що поєднує інтереси, цілі й дії всього суспільства, де боротьба з нерівністю, охорона навколишнього середовища, захист найбільш уразливих к...
Питання формування та реалізації національних економічних інтересів України
У статті розкрито зміст поняття "національні економічні інтереси". Проаналізовано чинні правові акти з питань регулювання національних інтересів та забезпечення національної безпеки. Визначено, що сучасний стан забезпече...
Забезпечення економічної безпеки регіонів в умовах нестабільного зовнішнього середовища
Стаття висвітлює практичні аспекти забезпечення економічної безпеки на рівні регіону та міста в умовах посилення нестабільності зовнішнього середовища. Автор акцентує увагу на загрозах економічній безпеці територій Сходу...