Соціальний інтелект як здатність особистості до соціального пізнання та взаємодії
Journal Title: Технології розвитку інтелекту - Year 2016, Vol 2, Issue 2
Abstract
В статті проаналізовано існуючі в науковій психологічній літературі теорії та концепції, які розкривають сутність та структуру соціального інтелекту особистості. Описано соціальний інтелект як одну з найбільш вагомих здатностей, що забезпечує здійснення ефективної міжособистісної взаємодії та успішну соціальну адаптацію суб’єктів діалогічної діяльності. Запропоновано та описано авторську концепцію соціального інтелекту педагога. Зазначено, що соціальний інтелект педагога вміщує три підструктури: когнітивну, мнемічну та емпатійну тощо. Наголошено, що когнітивна підструктура соціального інтелекту включає в себе сукупність досить стійких знань, оцінок, правил інтерпретації подій, поведінки людей, їх взаємовідносин і т.д. на основі сформованої системи інтерпретацій на мікроструктурному і макроструктурному рівнях, деталізовано зміст цих рівнів. Зазначено, що мікроструктура когнітивної складової соціального інтелекту детермінується функціями останнього, а саме пізнавально-оцінною, від якої залежить грамотна переробка та оцінювання інформації, яку сприймає суб’єкт; прогностичної, на основі якої здійснюється планування та прогнозування розвитку міжособистісних взаємодій; комунікативної, що забезпечує ефективність власне процесу спілкування (дана функція пов’язана з адекватним сприйняттям і розумінням партнера по спілкуванню); рефлексивної, яка знаходить своє відображення безпосередньо в самопізнанні. У свою чергу, макроструктура когнітивної складової соціального інтелекту виявляється у ставленні індивіда до себе як до цінності, ціннісно-смисловій позиції до міжособистісних відносин, а також в актуалізації мотиваційно-ціннісних орієнтацій особистості, аксіологічного ставлення до професійної та інших видів діяльності. В статті наголошується, що мнемічна складова соціального інтелекту педагога характеризує наявність у індивіда здатності до інтерпретації явищ, подій життя, поведінки інших людей і свого власного як суб’єкта цих подій. Зазначено, що мнемічна підструктура базується на особистісному досвіді суб’єкта, де суб’єктивні статистики утворюють особистісний інтерпретаційний комплекс. Визначено сутність і зміст емпатійної складової соціального інтелекту педагога. Зазначено, що емпатійна складова соціального інтелекту більшою мірою залежить від того, яку форму поведінки педагог обирає в якості пріоритетної, що очікує від оточуючих його суб’єктів, який ціннісний інтерпретаційний комплекс у ставленні до навколишнього світу сформувався у людини, які можливості є у даного індивіда в плані використання механізмів антиципації у розв’язанні різних проблем професійного та соціального життя тощо.
Authors and Affiliations
Едуард Зенонович Івашкевич
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464190
- DOI -
- Views 135
- Downloads 0
Особливості здійснення інтернет-тренінгу спілкування та комунікативної компетентності
Потенціали здійснення дистанційних навчальних курсів, зокрема інтернет-тренінгів з розвитку комунікативної компетентності, є значними, розкриваючи для психологів та педагогів нові інструменти для групового навчання та пс...
Подружня взаємодія як умова позитивного розвитку дитячо-батьківських стосунків
Стаття присвячена теоретичному аналізу подружніх стосунків і їх впливу на розвиток особистості дитини, її уявлень про чоловіка/жінки, їх взаємин. Розглянуті деякі подружні проблеми, які найбільш негативно можуть впливати...
Розробка моделі респондента у дистанційних навчальних курсах
Стаття призначена, щоб допомогти авторам і викладачам дистанційних навчальних курсів у розумінні і розробці моделі респондента. В статті визначено основні психологічні підходи до розробки моделі респондента дистанційних...
Структура девіантного субстрату та діяльності у сучасному суспільстві
У статті представлено таксономію девіацій у сучасному суспільстві та описано структуру їхнього девіантного субстрату/діяльності. Доведено, що девіантний контекст є агресивним і вміло використовує недосконалості людської...
Вплив когнітивних чинників на формування здатності студентів до самостійного життєвого вибору
В статті зосереджено увагу на складових структури здатності до самостійного життєвого вибору, а саме, когнітивному компоненті, досліджений та доведений тісний взаємозв’язок його розвитку зі здатністю до самостійного жит...