THE LEVELS OF IMAGERY IN THE POETIC TEXT
Journal Title: Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія» - Year 2018, Vol 42, Issue
Abstract
Мета статті – охарактеризувати основні рівні образності у поетичному тексті, визначити їх співвідношення, форми та засоби репрезентації. У статті проаналізовано особливості репрезентації чотирьох основних рівнів образності у поетичному тексті. Визначено, що різнорівнева структура образу відображає процес його формування – від «міфу до логосу», де міф – це передзнання та первинні знання, описані у вигляді архетипів і чуттєвих образів, а логос – знання, описані у формі словесних образів. Охарактеризовано предметно-чуттєвий рівень образності, зокрема визначено, що він представлений архетипами, або першообразами, а також чуттєвими образами, які, на відміну від архетипів, що є колективним передзнанням, формуються у процесі пізнання як відображення у людській свідомості реальних предметів. Проаналізовано особливості представлення ментального та мовного рівнів образності. З’ясовано, що ментальний рівень передбачає формування концептуальної рамки образу – когнітивного першообразу, в основі якого внутрішня форма слова. Мовний рівень образності у поетичному тексті представлений поетичними метафорами, фразеологізмами та символами. Окреслено послідовність процесу формування словообразу на лінгвальному рівні. Охарактеризовано комунікативно-прагматичний рівень образності, де ключовим є поняття концептуально-семантичної сполучуваності словообразу. Визначено алгоритм опису механізму формування словесного образу на цьому рівні. Підсумовано, що у поетичному тексті в основному представлені чотири рівні образності: предметно-чуттєвий, якому відповідає передконцептуальна форма об’єктивації образу, ментальний (концептуальна форма); лінгвальний, що репрезентує вербально-поетичне конструювання образу (мовна форма); комунікативно-прагматичний, де об’єктом дослідження є системні зв’язки словесного образу з текстом (дискурсивна форма). Перспективу дослідження вбачаємо у детальному аналізі кожного рівня структурування образу на прикладі конкретних поетичних текстів.
Authors and Affiliations
Христина Щепанська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP554375
- DOI -
- Views 72
- Downloads 0
REPREZENTACJA DROHOBYCZA OKRESU MIĘDZYWOJENNEGO I PIERWSZYCH LAT WOJNY W PAMIĘCI TRAUMATYCZNEJ NA PODSTAWIE OPOWIEŚCI HENRYKA GRYNBERGA «DROHOBYCZ, DROHOBYCZ»
У статті представлено аналіз репрезентації Дрогобича міжвоєнного періоду та перших років війни крізь призму травматичної пам’яті. Об’єктом дослідження вибрано роман-свідчення польського письменника єврейського походження...
ДЕВЕРБАТИВИ З СУФІКСАМИ -К(А), -НК(А), -ІВК(А), -АЧК(А) В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ІВАНА ФРАНКА
У статті на матеріалі поетичних, прозових і драматичних творів досліджено словотвірний, семантичний та стилістичний потенціали лексем із суфіксами -к(а), -нк(а), -івк(а), -ачк(а), що мають опредметнене значення дії/ проц...
SACRED LINGUISTIC SPACE OF THE MONO-IDEOLOGICAL POEM «THE GOSPEL OF EVE» BY MYKOLA SHOSTAK
This article analyzes the sacral linguistic space (onymous and appellative) of Mykola Shostak’s poem «The Gospel of Eve». It has been found out that the essential elements of the content structure of poems are onyms: the...
РОЛЬ МОРФОЛОГІЧНОЇ ПОЗИЦІЇ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ВІДПРИКМЕТНИКОВИХ ПОХІДНИХ
У статті проаналізовано причини та місця виникнення морфонологічних перетворень при відприкметниковому словотворенні. Установлено, що морфонологічна позиція забезпечує дотримання норм з’єднання компонентів словотвірної с...
ОБРАЗ ЛЮДИНА В ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТЕМАТИКИ
Статтю присвячено розглядові асоціативно-семантичної групи «відповідальність», зокрема мікрогрупи «людина», змодельованої за ідіостильовими параметрами мови українських прозових творів чорнобильської тематики. Розглянуто...