УМІСТ ФОСФАТІВ У ПИТНІЙ ВОДІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ)
Journal Title: Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) - Year 2017, Vol 9, Issue 1
Abstract
Здійснено порівняльний аналіз умісту фосфатів у питній воді децентралізованого водопостачання у розрізі різних водозбірних басейнів головних річок Північної Буковини за період 2013-2014 рр. Дослідження проводили в літній період. Забір проб води проводили згідно ГОСТ Р 51593-2000 в день проведення визначення або її консервували. Вміст фосфатів визначали за загальноприйнятою методикою, принцип якої базується на реакції Фосфору з амонієм молібденовокислим у присутності хлористого олова з утворенням забарвленої у синій колір сполуки. Інтенсивність її забарвлення визначали фотоколориметрично за допомогою ФЕК КФК-3. В результаті досліджень виявлено, що рівень PO43- у колодязній воді Чернівецької області не є стабільним, і в порівнянні з 2013 р. відмічено певні зміни в сторону до зменшення в 2014 р. Так, за показниками 2013 р. рівень PO43- коливався у межах 2,17-5,11 мг/дм3, тоді як у 2014 р. значення варіювали в діапазоні 0,42-0,80 мг/дм3. На основі порівняльного аналізу усередненого умісту PO43- у криничній воді різних водозбірних басейнів головних річок Чернівецької області побудовано наступні ранжувальні ряди у порядку спадання: для 2013 р. – Прут > Дністер > Сірет; для 2014 р. – Дністер > Прут > Сірет. Відповідно, найнижчий рівень фосфатів зафіксовано у питній воді колодязів, розташованих на території водозбірного басейну р. Сірет. За допомогою U-критерію Манна-Уітні у 2014 р. показано достовірні відмінності між умістом фосфатів у криницях, що знаходяться на території водозбірного басейну р. Дністер, в порівнянні з аналогічними показниками водозбірного басейну р. Сірет. При цьому, у першому випадку рівень PO43- виявився вищим на 33 %. Також встановлено, що як у 2013 р., так і в 2014 р. рівень PO43- утворює спільну асоціацію з такими показниками як: уміст Фосфору в ґрунті, індекси агрохімічного та агроекологічного бонітетів, а також з площею земель с/г призначення під посіви культур. При цьому, з першими трьома параметрами виявлена більш сильна взаємодія, ніж з останнім. Отримані результати свідчать про синергізм їх дисперсії. Крім того, у 2014 р. показник умісту фосфатів практично співпав з індексом агроекологічного бонітету.
Authors and Affiliations
О. М. ЛАКУСТА, С. С. КОСТИШИН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP247014
- DOI -
- Views 94
- Downloads 0
ЗАСТОСУВАННЯ КАРОТИНСИНТЕЗУЮЧИХ ДРІЖДЖІВ RHODOTORULA GLUTINIS ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ SIMOCEPHALUS VETULUS (MÜLLER, 1776) У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ
Використання живих кормів на початкових етапах постембріонального розвитку риб позитивно впливає на виживаність мальків та їх ростові процеси. Зоопланктон, який зазвичай використовують у якості живого корму, не здатний д...
АНАЛІЗ ГЕНЕТИЧНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ СОРТІВ СУНИЦІ САДОВОЇ (FRAGARIA ANANASSA DUCH.) ЗА SSR-МАРКЕРАМИ
Розробка ефективних і надійних методів оцінки генетичного поліморфізму сортів, гібридів та вихідних форм з використанням молекулярних маркерів є важливим інструментом в селекційному процесі, сертифікації посадкового мате...
БІОТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ РЕКОМБІНАНТНОГО БІЛКА ТЕПЛОВОГО ШОКУ (HSP-60) CHLAMYDIA TRACHOMATIS ТА ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У СЕРОЛОГІЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ
Виявлення гуморальної імунної відповіді на білок теплового шоку масою 60 кДа Chlamydia trachomatis (HSP- 60) має велике діагностичне значення, адже свідчить про ймовірний аутоімунний процес та ризик патології репродуктив...
The middle mass molecules and oligopeptides content in rat blood and tissues under the acid esophagus burn conditions
The burn was accompanied by prolonged protein metabolism disorders, which led to the pathological changes in the various organs and systems functioning. The main diagnostic criterion of the acid burn severity is the tota...
Застосування препаратів поліненасичених жирних кислот у технології раннього вигодовування осетрових риб
Досліджували ефективність застосування препаратів поліненасичених жирних кислот, біоінкапсульованих в науплії артемії, на ранніх етапах вирощування осетрових риб на прикладі гостроносого осетра та стерляді прісноводної....