VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
Journal Title: Наукові записки ХНПУ імені Г.С. Сковороди "Літературознавство" - Year 2018, Vol 2, Issue 88
Abstract
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre in New York, but the events of the day are never explicitly reported. Instead, numerous photographs and other visual elements are included in the text to represent the limits of lan-guage in portraying trauma r documenting its effects. It is argued that, because of the symbolical and literal inapproachability of the past and the unspeakability of the trauma, Foer’s characters seek non-verbal means to access the history and ex-press their pain. While any attempt to represent trauma is challenged by its inac-cessibility, in the novel it is transmitted in the form of a disjointed narrative and a failure to verbally describe the tragic events. Disruptions and repetitions, the use of visual writing and silence in the text reflect the functioning of a traumatized mind and illustrate that memory is often non-linear and fragmented. At the same time, the urge to re-establish the connection with the traumatic past and create a narrative of tragic experiences is crucial for a successful emo-tional and psychological recovery of the characters. Here, Foer appears to be playing with the idea that despite limitations of accessing the past, it is possible to at least outline some of its parts. In the article it is suggested that the novel works through the limitations of language and allows for a multiplicity of me-diums to account for traumatized psyche: spoken testimonies and photography collide in order to represent violent events and their impact. These elements thus become pieces of a puzzle necessary for understanding of the traumatic history, while the author asks his reader to decode the clues to metaphorically illuminate the past.
Authors and Affiliations
M. O. Dogan
Ладога в прозі М. Семенової: художня реконструкція життя середньовічного міста та її історико-археологічний контекст
У статті розглядаються твори М. Семенової «Лебеди улетают», «Пелко и волки», «Ведун», «Валькирия» тощо, сюжетна дія в яких так чи інакше пов’язана з Ладогою. Публікація є спробою схарактеризувати особливості художньої ре...
ПРОБЛЕМНІ ГРАНІ ДИЛОГІЇ «ДУЖЕ ДОБРЕ» І «ДЕСЯТИКЛАСНИКИ» О. КОПИЛЕНКА ЯК РОМАНУ ВИХОВАННЯ У СОЦРЕАЛІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
The article deals with problems of novels «Very good» and «Tenth» by O. Kopylenko. These are the brightest novels of the 1930th on the subject of children’s education and development of the Ukrainian school of the period...
VISUALIZATION OF THE TRAUMA NARRATIVE IN JONATHAN SAFRAN FOER’S NOVEL EXTREMELY LOUD AND INCREDIBLY CLOSE
The article studies Jonathan Safran Foer’s second novel Extremely Loud and Incredibly Close within the theory of trauma narrative. The novel describes the aftermath of the 9/11 terrorist attack on the World Trade Centre...
ОБРАЗЫ ПРИРОДЫ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ МИРЕ ЮРГИСА БАЛТРУШАЙТИСА В КОНТЕКСТЕ РУССКОЙ СИМВОЛИСТСКОЙ ПОЭЗИИ
У статті розглядається специфіка створення та розвитку образів природи, які супроводжують ліричного героя поетичного світу Юргіса Балтрушайтіса на шляху до вершин духовного буття. Встановлено, що у ранніх творах поета зв...
ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ «ГЕОГРАФІЇ» П. Г. АНТОКОЛЬСЬКОГО 1920-х рр. І ПОЕЗІЯ ЙОГО СУЧАСНИКІВ
Поезія Павла Григоровича Антокольського (1895–1978) належить до значних явищ російської літератури ХХ ст. Він творив у різні її періоди, які супроводжувалися кардинальною зміною світоглядних і культурних парадигм. Істори...