Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу

Abstract

Метою нашої роботи було дослідити взаємозв’язок стану гідратації, визначеного за допомогою біоімпедансометрії, з біомаркерами окидативного стресу та адекватністю перитонеального діалізу (ПД). Методи. У обсерваційне дослідження випадок-контроль залучено 85 ПД пацієнтів з 2 діалізних центрів Україні. Серед обстежених пацієнтів було 56/85 (65,9%) чоловіків і 29/85 (34,1%) жінок. Усі пацієнти лікувались ПД більше 3 місяців (медіана 25,4 [14,0-49,5] місяців). Середній вік становив 48,8 ± 12,5 років. Показники складу тіла вимірювали за допомогою багаточастотного біоімпедансу (BCM®, Fresenius Medical Care, Німеччина). Гіпергідратацією вважали OH / ECW> 15%. Концентрацію малонового діальдегіду в сироватці крові (МДАс) і еритроцитах (МДАе) визначали у якості маркера перекисного окислення ліпідів. Визначали, також, концентрації церулоплазміну (ЦП), трансферину (Тф) і сульфгідрильних груп (SH-груп) у крові та сумарну активність пероксидази в еритроцитах (СПА). Крім того, для визначення інтраперитонеальної індукції оксидативного стресу ми вивчали МДА та СПА у ексфузаті пацієнтів. Результати. Серед 85 учасників ПД було 38 (44,7%) пацієнтів у еуволемічному стані та 47 (55,3%) гіпегідратованих хворих. У ПД пацієнтів з гіперволемією визначено достовірне підвищення МДА у сироватці крові та у уксфузаті (р = 0,01 і р = 0,001 відповідно), тоді як концентрації ЦР сироватки та СПА ексфузату були значно зниженими (р = 0,008 і р = 0,04 відповідно). Крім того, ECW мав зворотній кореляційний зв’язок з SH-групами (r = -0,37; p = 0,003) та MDA сироватки (r = -0,48; p = 0,004). Ввідношення шансів зниження адекватності методу протягом року лікування ПД було у 3,6 разів вищим у пацієнтів з гіпергідратацією, ніж у нормоволемічних хворих: OR = 3,6 (95% ДІ 1,3-10,3; р = 0,01). Висновки. Гіпергідратація, визначена за допомогою біоімпедансометрії, сприяє підвищенню інтенсивності системних й інтраперитонеальних оксидативних процесів, що може бути одним з можливих пояснень зниження адекватності методу ПД.

Authors and Affiliations

N. M. Stepanova, L. V. Korol, O. Burdeyna, L. Snisar

Keywords

Related Articles

Порівняльна характеристика впливу протизапальної терапії на рівень ростових факторів у крові та сечі хворих на ревматоїдний артрит

Метою роботи було провести порівняльну характеристику впливу ацеклофенаку та мелоксикаму на рівень трансформуючого фактору росту-β1 (TФРβ1) та судинного ендотеліального фактору росту (VEGF) крові та сечі у хворих на ревм...

ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОЛОГИИ И ИММУННЫХ РЕАКЦИЙ В СОСУДАХ ПОЧЕК, СЕРДЦА И АОРТЕ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПОЧЕК

Хронические заболевания почек являются причиной осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы. В основе этих нарушений лежит структурные и функциональные изменения эндотелия на фоне иммунныхреакций. Цель: изучить мо...

PHARMACO-ECONOMICBENEFITS OF CORRECTION OF ANEMIA WITH CONTINUOUS ERYTHROPOIETIN RECEPTOR ACTIVATOR:HEMODIALYSIS VSHEMODIAFILTRATION

Anemia is an integral component of CKD. The prescribing of erythropoiesis stimulating agents (ESA) for the treatment of anemia constitutes a significant burden on health budgets. Using of continuous erythropoietin recept...

HLA-PHENOTYPE IN PATIENTS WITH GLOMERULONEPHRITIS WITH VARIOUS MORPHOLOGIC FORMS AND NEPHROTIC SYNDROM

In the work was determined the HLA-phenotype specificities in patients with different morphologic forms of chronic glomerulonephritis and nephrotic syndrome (CGN, NS) to define the additional predictors of a disease cour...

Innovative directions of CKD prevention and treatment

Chronic kidney disease (CKD) is global challenge of health-care. Existence of CKD significantly increases total lethality risk as well as cardiovascular mortality risk. The issue is that current methodology does not ensu...

Download PDF file
  • EP ID EP665249
  • DOI 10.31450/ukrjnd.2(62).2019.02
  • Views 65
  • Downloads 0

How To Cite

N. M. Stepanova, L. V. Korol, O. Burdeyna, L. Snisar (2019). Взаємозв’язок гідратаційного статусу пацієнтів, які лікуються методом перитонеального діалізу з інтенсивністю оксидативного стрессу та адекватністю методу. УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ, 2(62), 10-17. https://europub.co.uk./articles/-A-665249