ГІСТЕРОСКОПІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ АНОМАЛІЙ РОЗВИТКУ МАТКИ У ПАЦІЄНТОК З НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 1
Abstract
<p><strong>Вступ. </strong>Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%.<strong></strong></p><p><strong>Мета. </strong>Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі.</p><p><strong>Матеріали і методи. </strong>Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей.</p><p><strong>Результати дослідження. </strong>Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3DУЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі. В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р<0,05).</p><p><strong>Висновки. </strong><strong> </strong>Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.</p>
Authors and Affiliations
N. Veresnyuk, V. Pyrohova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634170
- DOI 10.24061/2413-4260.IX.1.31.2019.5
- Views 94
- Downloads 0
ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ З ПРИПИНЕННЯ СМЕРТЕЙ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯКІ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ, В РАМКАХ ГЛОБАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ООН «КОЖНА ЖІНКА, КОЖНА ДИТИНА»
<p>Обґрунтування пріоритетів Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров'я та ВООЗ щодо п...
Вроджений туберкульоз
В лекції наведено епідеміологію, етіопатогенез, клініку, діагностику, специфічне лікування та профілактику вродженого туберкульозу.
Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією
<p><strong>Вступ.</strong> Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося. Проблема антенатальної загибелі плода (АЗП)...
Застосування лімфотропної протимікробної терапії у лікуванні гострих лімфаденітів у дітей
<p><strong>Мета дослідження –</strong> вивчити ефективність застосування лімфотропної протимікробної терапії гострих лімфаденітів у дітей</p><p class="c15"><strong>Матеріали та методи </strong></p><p class="c15">Для вирі...
Ефективність раннього застосування тривалентного заліза з метою профілактики анемії у недоношених новонароджених. Огляд міжнародного досвіду.
<p class="21">Проведено дослідження ефективності<strong> </strong>раннього<strong> </strong>використання для профілактики анемії у недоношених гідроксид-полімальтозного комплексу тривалентного заліза (ГПК Fe<sup>3+</sup>...