ІМПЛІКАТУРИ-ПЕРСОНАЛІЇ З НУЛЬОВИМ ВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ У ДРАМАТИЧНОМУ ТЕКСТІ БУКОВИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія - Year 2018, Vol 11, Issue 18
Abstract
У статті проаналізовано імплікатури-персоналії за інтродуктивними ремарками з нульовим вербальним компонентом. Вони репрезентують автономні невербальні засоби комунікації, не пов’язані з мовленнєвим процесом персонажів. Такі невербальні компоненти, лінгвалізовані різними структурними одиницями, знайомлять читача з героями творів (ремарки-персоналії), вказують на час та місце дії (ремарки-розповіді), розкривають елементи інтер’єру, допомагають уявити зовнішність мовців через одяг, аксесуари, спорядження (ремарки-описи), інформують про різні явища, поєднуючи номінативну, характеризувальну, інформаційну та театральну функції (ремарки гетерогенного характеру). The research is devoted to the interaction of verbal and non-verbal means of communication in the dramatic text. In the scientific research, the expansion of the semantic space of terms is taken into account. It helped to understand the theory and enabled to use the idea of communication. Taking into account the specificity of dramatic text (DT) – it’s clearly distinguished author's speech and speech of characters. DT is defined as a two-level entity, which is the unity of verbal (character speech) and non-verbal communication (author’s communication); a complex semiotic unit, the polyphony of which forms author's speech. Introduced to the terminology apparatus of the DT the notion of implication, which is understood by the minimal structural and semantic unity of verbal and non-verbal components (remarks and replicas) that are viewed as single visual, cognitive and communicative, provide a comprehensive pragmatic influence on the addressee. Taking into account a) the achievements of the theory of verbal and non-verbal communication, b) the priority of the author's speech in DT, c) the theatrical realization of the dramatic action, the classification of the implications is proposed: 1) implicators on the basis of the main remarks; 2) implicators for speech tracks; 3) implications for introductory remarks with a zero verbal component. It describes the types of implications for introductory remarks with a zero verbal component, informing about the place and time of events, introducing characters, giving their characteristics, indicating what they are occupying at the beginning of the theatrical act. The peculiarity of such remarks is autonomy, they are not tied to the speech of characters, which determines the specifics of their structure and functioning in the DT. Implications for introductory remarks are represented by four functional semantic groups: 1) implication-personalities (acquaint the reader with the heroes of the work); 2) implication-stories (indicate the time and place of action); 3) implication-descriptions (depicting elements of the interior, helping to imagine the appearance of speakers through clothes, accessories, equipment); 4) implicatures of heterogeneous nature (representing various properties of the surrounding world, combining nominative, characterizing, informational and theatrical functions). Scientific research is focused on personal implications.
Authors and Affiliations
Ivanna Struk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514681
- DOI -
- Views 102
- Downloads 0
Хронотопіка драматичної прози Івана Франка
У статті проаналізовані три драматичні оповідання Івана Франка. До уваги взято аспект функціонування часу і простору в художньому творі – його хронотопіку The article analyzes three dramatic story of Ivan Franko. Attenti...
ÜBERSETZUNGSTRANSFORMATIONEN IN DER UN-CHARTA
Der Artikel befasst sich mit Arten von Übersetzungstransformationen, die bei der Übersetzung von Dokumenten im Bereich des Völkerrechts auftreten. Übersetzungsverfahren bezieht sich auf den gesamten Text und hängt vom Te...
БАГАТОЗНАЧНІСТЬ НАРІЗНООФОРМЛЕНИХ ПРИЙМЕННИКІВ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ У НАУКОВОМУ СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті проаналізовано вияв різних аспектів семантики багатозначних нарізнооформлених прийменників на матеріалі текстів наукового стилю сучасної української мови, здійснено спробу з’ясування специфіки реалізації багатоз...
Літературні дискусії другої половини ХІХ ст. як спосіб генерування нових мистецьких ідей
У статті розглядаються основні ідейно-естетичні концепти літературно-критичних виступів і дискусій, представлених іменами І. Нечуя-Левицького, І. Франка, С. Єфремова, Б. Грінченка, М. Грушевського. Окрім того, автор роби...
КОМУНІКАТИВНА ЛІНІЯ ІДІОМ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
У статті розглянуто специфіку відтворення ідіом ділового спілкування у художньому та публіцистичному англомовному дискурсі, репрезентовано їхній тематичний ареал, визначено фонетичні, лексичні та структурно-семантичні ос...