ОБРАЗ ЛЮДИНИ В КЛАСИЧНОМУ ІСЛАМІ ТА СУФІЗМІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Дослідження спрямовано на отримання даних стосовно образу людини в ісламі в процесі осмислення відповідних уявлень як класичних напрямків мусульманської релігії, так і настанов ісламського містицизму (суфізм). Досягнення цієї мети передбачає застосування таких методів, як філософський аналіз, компаративний метод, феноменологію, а також послідовне розв’язання таких задач: а) проаналізувати основні маніфестації антропологічних уявлень ісламу; б) осмислити специфіку мусульманських ідей про людину порівняно з відповідним християнським вченням; в) розглянути розбіжності між тлумаченням сутності та завдань людини в класичному ісламі та суфізмі. Теоретичний базис. Автор виходить із незадовільності поверхового тлумачення образу людини в ісламі, згідно з яким людина часто тлумачиться виключно як «раб Аллаха», упускаючи з уваги багатовимірність метафізичного статусу людини в ісламі, а також поліпарадигмальність образу людини в різних напрямках ісламу. Наукова новизна. Автором уточнений образ людини в ісламі в двох аспектах: по-перше, в аспекті його концептуального змісту, а по-друге, в аспекті його парадигмального різноманіття. Висновки. Поширені серед дослідників уявлення щодо антропологічної компоненти ісламу є недостатньо ґрунтовними, адже часто вони не враховують неоднозначність та багатовимірність ідей мусульманської релігії щодо людини. Як було показано, загальноісламські уявлення про метафізичний статус людини включають в себе два виміри – людина тлумачиться як «раб Аллаха», а також, як «намісник Аллаха». В межах цього сприйняття сутності людини наявні різні парадигми тлумачення сфери переважного виконання обов’язків людини як раба та намісника – екстерналістська (класичний іслам) та інтерналістська (суфізм). Було показано, що тема образу людини в ісламі все ще недостатньо вивчена та потребує подальших досліджень. Найбільш продуктивними напрямками цієї подальшої дослідницької роботи є осмислення наявних в салафістських та шиїтських різновидах ісламу уявлень про людину, її сутність та завдання.
Authors and Affiliations
M. V. NESPRAVA
Keywords
Related Articles
- EP ID EP384000
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.116198
- Views 88
- Downloads 0
ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ НАСИЛЬСТВА
Мета. Для того, щоб послідовно розмежувати насильство, яке є завжди передусім руйнівною силою, та цивілізоване застосування сили, яке передбачає конструктивні, творчі цілі, необхідно дослідити основні можливі філософські...
ANTROPOLOGICAL APPROACHES IN LEGAL CERTAINTY RESEARCH
Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that...
СУЧАСНІСТЬ І ВІЙНА: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПОЛЕМОЛОГІЇ
Вступ. Щоб зрозуміти причини воєн і конфліктів, які, на жаль, все більше охоплюють сучасну цивілізацію, нам необхідно використовувати міждисциплінарний підхід. Дослідження воєн, який рідше називають полемологія – це муль...
REPRESENTATION OF NATURE AND MAN IN PRACTICAL PHILOSOPHY OF DESCARTES
Purpose. Modern philosophy is presented as practical and is based on the necessity to give a new meaning and interpretation to moral and ethical problems. Purpose of the paper is to comprehend specifics of modern percept...
СТОСУНОК МІЖ ТІЛОМ І ПРОСТОРОМ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: БЛЮМЕНБЕРҐОВА КРИТИКА «АНТРОПОЛОГІЄФОБІЇ» ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ
Мета. Запропонована на розгляд стаття спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і ґрун...