Проблеми захворювань молочної залози та перспективи розробки нових протимаститних препаратів
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 82
Abstract
Мастит (Mastitis) — поліетіологічне захворювання, яке в переважній більшості випадків (95‒98%) виникає і розвива-ється внаслідок потрапляння в тканини вим'я патогенної мікрофлори, зокрема стафілококів, стрептококів, кишкової палички тощо. Хвороби молочної залози корів завдають значних економічних збитків господарствам різної форми влас-ності, які полягають у не доодержуванні молока, зниженні його якості та вибраковці корів, в першу чергу високопроду-ктивних. Крім того, вживання молока від хворих корів на мастит загрожує здоров’ю людей, що є неприпустимим. Мастити трапляються, як у високопродуктивних, так і низькопродуктивних тварин, як у період лактації, так і в сухостійний період незалежно від періоду року. З усіх захворювань, зареєстрованих на великих молочно-товарних, племінних і фермерських господарствах з різною формою власності найбільше поширення мають мастити. Корови найчастіше хворіють на мастит у перші дні післяродового періоду або через 10‒15 діб після отелення, а також у період посиленої лактації. Виділяємо, що створення нових й удосконалення існуючих протимаститних засобів здійснюється, як правило, шляхом розробки багатокомпонентних препаратів, до складу яких входять декілька активно діючих речовин із різних класів хімічних сполук, які повинні взаємодоповнювати одна одну в спектрі протимікробної активності. Саме тому, є необхідність у проведенні перспективних досліджень із створення ефективніших протимаститних пре-паратів, при чому тих, які б не залишали залишків у тканинах і продукції.
Authors and Affiliations
І. М. Кушнір, С. Д. Мурська
Вплив імпульсних електричних полів на мікробіологічні показники та вміст вітаміну С в незбираному молоці
Стаття присвячена проблемі зберігання бактеріологічної чистоти та вмісту вітаміну С в незбираному молоці при об-роблені сильними імпульсними електричними полями. Відомо, що важливим показником мікробіологічної безпечност...
Вплив пробіотика та фітобіотика на кишковий мікробіоценоз відлучених поросят за неспецифічного гастроентериту
У статті представлені результати впливу пробіотика ТОЙОЦЕРІН 109 та фітобіотика ЕКСТРАКТ™ 6930 в складі основного раціону відлучених поросят хворих неспецифічним гастроентеритом у поєднанні з антибіотиком (10% розчин ен...
Функціонування імунного бар'єру кишечника поросят за дії технологічного стресу
У статті наведено результати дослідження функціонального стану імунних структур кишечника поросят промисло-вого вирощування до та після дії технологічного стресу–відлучення. Виявлено, що в тонких кишках поросят до та піс...
Морфологічні якості яєць залежно від генотипу курей за мутаціями T+3737C і A+3971G у локусі інсуліну
Від якості яєць, в тому числі від морфологічних показників, залежать їх дієтичні властивості, інкубаційні та товарні харак-теристики. Це дає підстави підтверджувати необхідність селекційної роботи у напрямі поліпшення да...
Особливості розвитку м’ясного птахівництва в сільськогосподарських підприємствах України
За останні роки в сільськогосподарських підприємствах галузі птахівництва спостерігається зростання поголів’я птиці й виробництва м’яса бройлерів. Головною причиною цього розвитку є швидке виробництво і добра його окупні...