Сучасний погляд на проблему ураження орґанів дихання у хворих на цироз печінки: огляд літератури; опис клінічного випадку
Journal Title: Lviv Clinical Bulletin - Year 2016, Vol 1, Issue 13
Abstract
Вступ. Проблема захворювань печінки є однією з найпоширеніших у сучасній ґастроентеролоґії, а цироз печінки (ЦП)˗ основною причиною гепатарґій та гепатодепресій. Дисбаланс вазоактивних речовин з однієї сторони, та дифузний фіброз із сформованими вузлами реґенерації з іншої, призводять до підвищення портального судинного опору та портальної гіпертензії (ПГ) з наступними порушеннями у системній гемодинаміці та кровообігу майже в усіх орґанах, у тому числі і легенях, наслідком яких є виникненнягепатопульмонального синдрому (ГПС) та портопульмональної гіпертензії (ППГ). Тому метою нашої роботи було зробити огляд сучасної літератури стосовноетіолоґії, патоґенезу, клінічних ознак, принципів діаґностики та лікування цих уражень дихальної системи у хворих на ЦП та описати клінічні випадки з власної практики. Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно ГПС та ППГ у хворих на ЦП. Результати. Аналіз сучасної літератури свідчить, що ЦП – одне з найпоширеніших захворювань гепатобіліарної системи, а підвищення портального тиску є сиґналом, який запускає молекулярні механізми виникнення патолоґічної гемодинаміки та порушення реґуляції легеневого кровоплину, чому сприяє також ізмінена чутливість гладеньком’язових клітин судин до ендо- та екзоґеннихвазоактивних впливів. Такимисинтропічнимивазопульмональними ускладненнями ЦП вважають ППГ та ГПС, які мають різні патофізіолоґічні механізми виникнення, клінічніознаки, особливості діаґностики та відповідно лікування. Висновки. Отже, сьогодні діаґностування уражень дихальної системи та корекція її порушень у хворих на ЦП проводиться вкрай рідко, а після визначення діаґнозу ЦП лікування переважно симптоматичне та скероване на корекцію гепатоцелюлярної недостатності, інтоксикації та набрякового синдрому. Водночас залишаються поза увагою небезпечні для життя пацієнта вазопульмональні ускладнення, наслідком яких є артеріальна гіпоксемія, що наростає й вимагає негайної медикаментозної корекції, а в деяких випадках і радикальних хірурґічних заходів, аж до трансплантації печінки. Це вимагає проведення досліджень, присвячених з’ясуванню етіолоґії та патоґенезу, клінічного перебігу, особливостей діаґностики і диференційної діаґностики, а також лікування ГПС та ППГ.
Authors and Affiliations
Маряна Абрагамович, Соломія Толопко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP204268
- DOI 10.25040/lkv2016.01.043
- Views 212
- Downloads 0
Високий серцево-судинний ризик населення України: вирок чи точка відліку
Вступ. Серцево-судинні захворювання спричиняють ґлобальні соціально-економічні втрати населення в багатьох країнах світу. В Україні вони на 66,0 % визначають рівень загальної смертності всього населення й на 30,0 % – сме...
Modern Opportunities Increasing Motivation of Students to Study
This article reviews new opportunities increasing motivation of students to study. It is noted that during the formation of motivation a leading position have searching and selection of priority motives and determining t...
Поширеність і особливості перебігу хронічного катарального ґінґівіту у дівчат із порушенням менструального циклу
Вступ. Порушення становлення оваріоменструальної функції внаслідок недостатньої продукції естроґенів є чинником ризику виникнення патолоґічних процесів у тканинах пародонта. Мета. Дослідити поширеність і особливості пере...
Особенности клинических признаков, изменений натрийуретического пропептида NTproBNP, диастолической функции левого желудочка и вариабельности ритма сердца у больных стабильной стенокардией нагрузки в сочетании с гипофункцией щитовидной железы
Введение. У больных стенокардией нагрузки в условиях йододефицита часто нарушаются процессы обмена, вегетативной регуляции и гемодинамики. Цель. Выяснить особенности изменений натрийуретического пропептида NTproBNP, диас...
Оптимізація методу обмеження черевної порожнини для пролонґації перитонеального діалізу в експерименті
Вступ. Відомо, що в очеревині є місця, в яких секреторнорезорбтивні процеси відбуваються в сотні разів активніше, зокрема, дуґласів і піддіафраґмальний простір, які несуть основне навантаження в процесі перитонеального...