ВПЛИВ ДІАЛЕКТНОЇ ДИВЕРГЕНТНОСТІ НА РОЗВИТОК ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК У ДАВНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті розглядаються питання, пов’язані з шляхами формування давньоверхньонімецької мови на основі її діалектів а також характеризуються основні пам’ятки зазначеного періоду різних представлених жанрів та притаманні їм синтаксичні та структурні особливості. Єдність німецької мови у давньоверхньонімецькому періоді в лінгвістичному плані забезпечується 1) спорідненістю діалектів, за допомогою чого є можливим взаєморозуміння між людьми; 2) загальними тенденціями розвитку фонетичної та граматичної будови діалектів; 3) взаємодією діалектів при особливо великому впливі франкського діалекту на інші. Але все ж таки, мали місце деякі тенденції до утворення літературної мови. Особливо важливим для історії німецької мови був перехід до писемної фіксації мови та пов’язана з ним поява книг. Залежність писемної мови від літературної можна довести тим фактом, що розмовна німецька мова, там, де вона в рідких випадках все ж таки отримала безпосередню писемну фіксацію, значно відрізняється від мови більшості давньоверхньонімецьких текстів. Отже, не можна стверджувати існування загальної писемної мови в давньоверхньонімецький період, але існування давньоверхньонімецьких писемних діалектів не виключає факту наявності певних тенденцій до виникнення літературної мови. Давньоверхньонімецькі пам’ятки обумовлені, з одного боку, поетико-риторичними факторами, з іншого боку, впливом латини. Але, незважаючи на латинський вплив, більшість пам’яток зберігають свою мовну незалежність. Порівняльний аналіз лексичних і граматичних особливостей давньоверхньонімецьких діалектів може слугувати матеріалом для подальших історичних розвідок. The paper focuses on the ways of formation of Old High German on the basis of its dialects. Written monuments of the mentioned period which belong to different genres are characterized from the point of their syntactic and structural peculiarities. The linguistic unity of German in Old High German period is supported by kinship of dialects, with the help of which mutual understanding between people became possible; by general tendencies of phonetical and grammatical structure developments of dialects; by interconnection of dialects under the immense influence of Frankish dialect. Other tendencies of literary language development also took place, the result of which was the unification of different dialectal (e.g. East Fankish and Alemannic) gloss features, created in Rheinhau monastery. But this tendency didn’t develop further. The most significant for the history of German was the transition to written fixation of the language, and the appearance of printed books. Old High German written monuments are characterized by individual features, determined by external factors influencing the language of that period. They were partially poetic-rhetorical, as well as partially influenced by Latin. The majority of written monuments created under the direct influence of Latin still preserved some linguistic independence by not following the original Latin forms. The dependence of a written language of dialects from a literary one is confirmed by the fact that oral spoken German, rarely fixed in writing, was greatly different from the language of the majority of Old High German texts. So, it is not possible to state the existence of national written language in the period under consideration but peculiarities of Old High German written dialects do not exclude the fact of development of certain tendencies towards literary language appearance. Comparative analysis of lexical and grammatical features of Old High German dialects serves as the basis for further historical researches.
Authors and Affiliations
Маргарита ОКСАНИЧ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP631100
- DOI -
- Views 102
- Downloads 0
К ВОПРОСУ О КОММУНИКАЦИИ (НА МАТЕРИАЛЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА С РЕЧЕВЫМ КОМПОНЕНТОМ)
У статті розглядаються фразеологічні одиниці німецької мови з мовленнєвим компонентом, систематизуються способи реалізації їх тематичної ознаки, аналізуються особливості їх функціональної специфіки, формулюється висновок...
ОСМИСЛЕННЯ СЕМІОТИЧНИХ КОДІВУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ
У статті розглядається код як система семіотичних знаків, конвенційно-узгоджених значень, правил комбінування, заміни одних знаків іншими, відомих адресанту й адресату для здійснення успішної комунікації. Виокремлюються...
МЕТА-МАРКЕРИ АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ РЕФЛЕКСИВНОСТІ
У статті йдеться про поняття рефлективності та зв’язок метапрагматичної й рефлексивної функцій. Представлені результати метапрагматичного аналізу дискурсу у контексті теорії рефлексивності. Звертається особлива увага на...
ЛІНГВАЛЬНИЙ СТАТУС АНГЛОМОВНОГО АФОРИЗМУ
Статтю присвячено дослідженню англомовних афоризмів. У статті надається визначення поняття «афоризм», з’ясовуються ключові ознаки та характеристики афоризму як лінгвального явища, встановлюються cпецифічні риси афоризмів...
SEMANTIK UND SYNTAX DER DEUTSCHEN DIMENSIONSADJEKTIVE „LANG“ UND „KURZ“
У статті зроблено спробу провести аналіз семантики і синтаксису прикметників німецької мови, що позначають основні поняття розміру, на основі найновіших досягнень сучасної теоретичної і прикладної лінгвістики, які дозвол...