ХОРВ. КОРАНА И ДР.-РУС. КОРАНА, КАРАНА: ГЕНЕЗИС И ПЕРВОНАЧАЛЬНЫЙ АРЕАЛ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніше невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. kæron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським. The paper deals with the etymological analysis of some structurally identical hydronyms which are attested in two parts of Slavonic lingual areal: Croatian Корана (a confluent of the Kupa river; Koranna, 1224, Corana, Corоna 1292, derivative Coranicza, 1224) and Old-Russian Корана, Карана (a confluent of the Dnieper river) are implied. Suggested earlier etymological versions are not supported with appellative lexicon, which would help us relate mentioned toponyms to the vocabulaty of the certain language and clarify the meaning of onomasiology of these hydronyms. It is the reason of what the possible Slavonic etymology of analyzed words is still just a hypothesis. Its verification directly depends on the enter in the scientific circulation of earlier unknown facts of Slavonic appellative vocabulary. We suggest a new explanation of these river names – namely as Iranian lexemes, belonging to the vocabulary of Sarmatian-Alan population of Dunay (Pannonia) and Dnieper rivers coast. It means that both hydronyms save the ancient Iranian forms etymologically identical to Avestian karana- ʻendʼ, ʻfrontierʼ, ʻedgeʼ, ʻborderʼ, ʻsideʼ, ʻcoast, bankʼ, Ossetian kæron ʻendʼ, ʻedgeʼ, ʻborderʼ and so on, going back to the Proto-Iranian *karana-. Appearance of the appropriate East-Iranian form in the areal of the Dnieper (a confluent of the Trubezh river) and Dunaj (a confluent of the Kupa river) river flow is directly connected to the migration of Sarmatian tribes from the interfluve of the Volga and the Don first to the Dnieper river banks and then to Pannonia. Thus the issue of two areals primary/secondary can be solved in favour of the Dnieper river territory as the point of Sarmatian migration departure and consequently Pannonia is the resettlement areal.
Authors and Affiliations
Александр Илиади
ВЗАЄМОДІЯ ЛІТЕРАТУР ЯК СИСТЕМА ЛАНОК: ЗВ’ЯЗКИ, РЕЦЕПЦІЯ, ПЕРЕКЛАД
Проблема міжлітературної рецепції, що ґрунтується на синтезі складових взаємодії літературних систем і передусім сполуки – переклад – літературні зв’язки – у теоретичному аспекті ще недостатньо вивчена. Належним чином ще...
GERMANIC AND SLAVONIC ETYMOLOGICAL AND SEMASIOLOGICAL PARALLELS (TERMINOLOGY OF COURT)
У статті увага буде приділена дослідженню архаїчної правової термінології, яка показує нам очевидний зв’язок права та релігії у давніх суспільствах. У статті буде виокремлено дві германські та слов’янські етимологічні та...
A SYNERGETIC VIEW ON SPEECH-MUSIC RELATIONS
У статті на основі комунікативної моделі породження, актуалізації і сприйняття мовленнєво-музичного твору викладено синергетичний підхід до розгляду процесу мовленнєво-музичної комунікації. Синергетизм породження мовленн...
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КОНЦЕПТУ НАВЧАННЯ У СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ
Дослідження проведено у руслі антропоцентричної наукової парадигми, у межах якої людина є центром світобудови, мовні явища розглядаються у межах тріади “мова, людина та культура”. У статті висвітлені актуалізовані компон...
ЮРИДИЧНІ ТЕРМІНИ ЯК ВЕРБАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАНТИ ПРАВОВОГО КОНЦЕПТУ
Стаття присвячена з’ясуванню й опису термінологічної сутності юридичних термінів як ключових репрезентантів правових концептів, дослідження яких є одним із актуальних завдань сучасної юридичної лінгвоконцептології. На пі...