ХОРВ. КОРАНА И ДР.-РУС. КОРАНА, КАРАНА: ГЕНЕЗИС И ПЕРВОНАЧАЛЬНЫЙ АРЕАЛ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
Стаття має на меті етимологічний аналіз кількох структурно тотожних гідронімів, які локалізуються у двох частинах слов’янського мовного простору: маються на увазі хорв. Корана (річка у басейні Купи) і д.-рус. Корана, Карана (річка у басейні Дніпра). Погляди щодо їхньої етимології, які існують у науці, не мають опори в апелативній лексиці, що допомагає прив’язати топонім до словника певної мови та прояснює ономасіологію наведених гідронімів. Саме з цієї причини досить імовірна слов’янська етимологія проаналізованих лексем лишається гіпотезою, чия верифікація цілком залежить від уведення до наукового обігу раніше невідомих свідчень слов’янського апелятивного вокабулярія. Ми пропонуємо нове пояснення цих річкових назв, а саме – як іранських лексем, які прийшли зі словника сармато-аланського населення Подунав’я (р-н Паннонії) і Наддніпрянщини, тобто обидва гідроніми консервують давні іранські форми, близькі до авест. karana- ‘кінець’, ‘межа, край, берег, сторона’, осет. kæron ‘кінець, край, межа’ та ін., які сягають праіранського *karana-. Поява відповідної східноіранської форми в ареалі дніпровської (басейн Трубежу) і дунайської (басейн Купи) гідронімії цілковито пов’язана з просуванням сарматських племен з межиріччя Волги й Дону спочатку в Наддніпрянщину, а звідти – у Подунав’я. Таким чином, питання про примарність/секундарність двох ареалів вирішується на користь наддніпрянського як первісного, тоді як паннонський виявляється переселенським. The paper deals with the etymological analysis of some structurally identical hydronyms which are attested in two parts of Slavonic lingual areal: Croatian Корана (a confluent of the Kupa river; Koranna, 1224, Corana, Corоna 1292, derivative Coranicza, 1224) and Old-Russian Корана, Карана (a confluent of the Dnieper river) are implied. Suggested earlier etymological versions are not supported with appellative lexicon, which would help us relate mentioned toponyms to the vocabulaty of the certain language and clarify the meaning of onomasiology of these hydronyms. It is the reason of what the possible Slavonic etymology of analyzed words is still just a hypothesis. Its verification directly depends on the enter in the scientific circulation of earlier unknown facts of Slavonic appellative vocabulary. We suggest a new explanation of these river names – namely as Iranian lexemes, belonging to the vocabulary of Sarmatian-Alan population of Dunay (Pannonia) and Dnieper rivers coast. It means that both hydronyms save the ancient Iranian forms etymologically identical to Avestian karana- ʻendʼ, ʻfrontierʼ, ʻedgeʼ, ʻborderʼ, ʻsideʼ, ʻcoast, bankʼ, Ossetian kæron ʻendʼ, ʻedgeʼ, ʻborderʼ and so on, going back to the Proto-Iranian *karana-. Appearance of the appropriate East-Iranian form in the areal of the Dnieper (a confluent of the Trubezh river) and Dunaj (a confluent of the Kupa river) river flow is directly connected to the migration of Sarmatian tribes from the interfluve of the Volga and the Don first to the Dnieper river banks and then to Pannonia. Thus the issue of two areals primary/secondary can be solved in favour of the Dnieper river territory as the point of Sarmatian migration departure and consequently Pannonia is the resettlement areal.
Authors and Affiliations
Александр Илиади
Keywords
Related Articles
- EP ID EP635719
- DOI -
- Views 89
- Downloads 0
ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАДІ ІДЕОЛОГІЧНО МОТИВОВАНА КАНОНІЗАЦІЯ В СРСР
Полеміка в західному літературознавстві останньої чверті ХХ ст. щодо природи канону привернула увагу перекладознавців до ролі перекладу в процесі канонотворення. Не зважаючи на вивчення вітчизняними дослідниками руйнівно...
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
У статті розглянуто питання вербалізації мовної картини світу через призму національного менталітету та проаналізовано її інтерпретацію в сучасній лінгвістиці. Досліджено, що мовна картина світу є підсистемою концептуаль...
ЮРИДИЧНІ ТЕРМІНИ ЯК ВЕРБАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАНТИ ПРАВОВОГО КОНЦЕПТУ
Стаття присвячена з’ясуванню й опису термінологічної сутності юридичних термінів як ключових репрезентантів правових концептів, дослідження яких є одним із актуальних завдань сучасної юридичної лінгвоконцептології. На пі...
НІМЕЦЬКИЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ GÖNNEN У КРОСКУЛЬТУРНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ЕТНОУНІКАЛЬНІ СМИСЛИ
Пропонована стаття присвячена виявленню етноунікальних смислів німецького лінгвокультурного концепту GÖNNEN на тлі зіставлення з його смисловими корелятами у британській, українській та російській лінгвокультурах. На осн...
НАЗВИ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО ТЕРМІНОЗНАВСТВА
У статті розглядаються теоретичні засади дослідження термінологічних одиниць в українській мові. Приділена увага загальним теоретичним питанням термінознавства в сучасній українській мові, починаючи з основних засад твор...